— Левко Різник приймав мене до Національної спілки письменників, коли очолював її Львівське відділення. Доброзичливий та уважний. Багато писав, а це було нелегко в тоталітарній системі. Наприкінці березня прочитала його допис у соцмержі. Подзвонила. Він сказав, що лежить хворий. Побажала одужання. Вийшло, що тоді ми попрощалися, — каже письменниця 80-річна Теодора САВЧИНСЬКА-ЛАТИК про письменника Левка РІЗНИКА. Помер у Львові на 84-му році.
Народився в селі Нараїв поблизу Тернополя. Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут. Працював ґрунтознавцем, керівником сектора кадастру. З 1981 року був літературним консультантом і відповідальним секретарем Львівської організації Спілки письменників. Очолював її з 1993-го до 2005 року. Написав 11 романів. Видав 10 збірок повістей і оповідань.
— Я його знала, як добру, духовну людину, — говорить письменниця Яніна Волосецька-Аль-Коні, 70 років. — Розповідав якось, що народився кволий і слабкий. Майже осліп, очі вкрилися гнійною пеленою. В селі була багата полька і покликала його до себе, щоб вилікувати. Взяла гусяче перо і помила очі свяченою водою. А тоді промочила гусячим жиром і водила по очах. За кілька таких процедур одужав. Був їй вдячний ціле життя.
У Левка Різника залишився син та онуки. Дружина померла на початку 2010-х.
4 
35413
Коментарі