26 березня в селі Проців Бориспільського району на Київщині попрощалися з політиком і журналістом 78-річним Іваном Боким. Мав хворе серце. Останні два дні життя провів у столичній лікарні "Феофанія".
"Іван Сидорович був одним із найяскравіших журналістів 1980-х — початку 2000‑х. Для мене він був еталоном. Я не поділяв його політичних поглядів, але цінував гостре слово й мудрість, приправлену численними приказками та прислів'ями", — пише у фейсбуку харківський журналіст Віктор Козоріз.
Іван Сидорович народився в селі Пронозівка Глобинського району на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. Працював редактором газет "Комсомолець Полтавщини" й "Молодь України". Був заступником редактора видання "Сільські вісті".
Народний депутат трьох скликань Верховної Ради від Соціалістичної партії. 2007-го почав видавати газету "Селянська правда". Виходила майже п'ять років.
— Ми з Іваном Сидоровичем познайомились 1994-го, коли я став депутатом Верховної Ради, а він був заступником редактора "Сільських вістей", — розповідає друг, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України 64-річний Станіслав Ніколаєнко. — Він був інтелектуалом із феноменальною пам'яттю. До найменших деталей знав усе про письменників, політиків та інших діячів. Чесний і порядний, казав правду й критикував у всі часи. Толерантний і по-дитячому беззахисний. Міг годинами говорити про рідну Полтавщину і тамтешніх людей.
Іван Бокий написав книжку нарисів "Ветвь пушкинского рода", цикли есеїв "Поговоримо, друже" та "При світлі дня". Видав три альбоми про Полтавщину, друкував статті й авторські розвідки про творчість письменників Олеся Гончара, Бориса Олійника, Ліни Костенко й Олександра Білаша. Публіцистичні матеріали кілька років друкував і на сторінках "Газети по-українськи".
У нього залишилася донька Леся.
4 
35413
Коментарі