Письменник Павло Солодько, 32 роки, сидить біля пам"ятника Сковороді на Подолі. Поряд кінотеатр "Жовтень", де за кілька годин розпочнеться показ фільму із трилогії "Із табуретом через Гімалаї".

— Я буду там рєчь толкать, — Солодько знімає із плеча чорний рюкзак. Трилогія кіностудії "Ліззардс фільм" — це три документальні фільми про мистецьку експедицію українців. Вісім молодих акторів за три місяці пішки пройшли від Києва до Шрі-Ланки.

— Табурет — незмінний атрибут експедиції. Це табурети режисера Льоні Кантора, з його кухні на Троєщині. Дерев"яні, кончені слєгка. Актори носять їх по світу і лишають як пам"ятник, прапор жовто-блакитний піднімають. В Індії попали в Боллівуд, у Польщі були в кіношколі Романа Поланського, а в Монголії — у міністерстві культури.

Каже, що сам в експедицію не ходив.

— Майбутня дружина не пустила. Каже: "Нада жениться, а не ходить із табуретом". З Олександрою познайомився в ніч на 7 листопада 1996 року на комуністичній демонстрації. Я ходив у лавах анархістів, і дружина десь там була, — уточнює Солодько.

Улітку 2006-го посватався до Олександри Тимошенко:

— У село біля Чернігова, трохи вище по Десні. Там у них такий порядок: хата продається тільки з іконою, прикинь. І піч була. Поки сватався, Олександра колупала піч — всьо як положено, — усміхається. — А я до її мами звертався. Мама плакала.

Перелякалася за доньку?

— Від радощів! Мама мене вже раніше бачила, — пояснює. — Олександра якось попала в лікарню. Приїздить мама, а я стою в коридорі, читаю молитви й хрещуся. Мама пойняла, що достойний чоловік. Після печі відразу сказала: "Благословляю вас, дітки!" І поставила на стіл карафінку самогону.

Дівчата молоді — їм нічого не страшно

У серпні торік вінчалися в Чернігові.

— Бо я православний консерватор. У нас була тусовка, — згадує. — Націоналісти, анархісти, "унсовці" — теж безбашенні люди. Робили всякі двіженія. Оскільки було страшно, то треба було ходити до церкви. І ми, четвертий-п"ятий курси університету, щонеділі їздили в Лавру. Відповідно у суботу не бухали, що теж помогло пристраститися к трєзвому образу жизні.

Солодько каже, що виступав на боці різних політичних сил:

— Із другом Крапивою їздили на суд по "справі комсомольців" — це початок 2003 року. Про них ніхто не писав. А ми поїхали. Розписали там все балончиками: "Комсомольцям — волю!" Іншого разу підтримав "унсовців". Од них тоді всі відкараскалися — мовляв, провокатори. А ми з Ромою Кульчинським із "Галицьких контрактів" кинули клич по Інтернету й збирали бабки. Щомісяця давали в СІЗО бабло, бо продукти їм передавали сім"ї. Я вже знав цих бабушок, що там сидять, приймають.

Позирає на годинник "Романсон".

— Але після 30-ти, скажу чесно, байдужію до громадської активності. Відрощую пузо. Жену глажу по талії.

Не їздив до Латинської Америки?

— Дружина каже: "Давай поїдемо, віднесемо четвертий табурет". Але я щось не той... Треба дітей заводити, які табурети носить?

Розповідає, що вечорами їздить із товаришем у старій іномарці "Фольксваґен Гольф".

— Товариш повернувся зі Штатів, де прожив два роки. Хоче вивчити Київ. І оце я після роботи, як каторжний, щодня сідаю з ним в автомобільчик. Їздимо по місту, всі його кінці вивчаємо. По ходу, якщо хтось "стопить", підвозимо. Грачуємо по повній програмі. Між іншим, за дві-три години можна заробити гривень 100.

Дружина не нарікає?

— Нарікає. Я вже буду з цим підв"язувать. Чоловік приходить о першій ночі, совєршенно пахне бензином, грязний! — вигукує Солодько. — Міліція постійно зупиняє, перевіряє номери. Бо машина стара, номери кримські. І ми ще такі підозрілі — два здорових кабани. А з пасажирами все нормально. Та які там інциденти?! До нас іноді люди сідать бояться! Але, буває, дівчата молоді — їм нічого не страшно. Мабуть, у нас є щось чєловєчєскоє.

1976, 30 липня — Павло Солодько народився в м. Берестечко Горохівського р-ну Волині в родині інженерів
1979 — батьки переїхали до міста Чернігів
1993 — закінчив середню школу N1
1996 — познайомився з Олександрою Тимошенко
1998 — закінчив Київський державний університет, класичний філолог
2000 — написав роман "Четверта революція"
2007 — одружився. Дружина Олександра не змінила прізвища

×