До Києва з Парижа прилетів 73-річний французький кутюр"є Пако Рабанн. Його запросила 25-річна українська дизайнерка Вероніка Жанві. В "Альта-центрі" вона показала свою колекцію весна-літо 2007.
— У кімнаті для VIP-персон паризького аеропорту я познайомився з Володимиром Гришком, — розповідає модельєр. — Зайшли чоловік, жінка і двоє дітей. Я подумав, почнуть просити автограф. Але чоловік сказав, що він — оперний співак з України. Потім заспівав куплет української пісні.
Рабанн ляскає себе по колінах:
— У вас не лише дизайнери гарні, а ще й співаки ого-го!
Каже, хоче ще познайомитися з українськими письменницями.
— Я сам пишу, — пояснює. — Нещодавно закінчив свою восьму езотеричну повість "Вогонь із небес". Вона про універсальну людину, яка є водночас скульптором, художником, дизайнером. У молодості я читав книжки комуністів.
Рабанн намагається щось пригадати.
— О, Гайдар! — сміється. — Казав друзям, що я теж комуніст. Цим я з-поміж них виділявся. Але тепер це минулося.
Біля кутюр"є сідають перекладач Віталій та приятелька Пако художниця Наталія Дуднік. Моделі демонструють святковий одяг, у якому переважають червоний, білий та зелений кольори. Пако перешіптується з Віталієм. Двічі аплодує — коли виходить модель у весільній сукні, з червоною квіткою у волоссі й чорним віялом, та коли на подіумі з"являється дівчина в короткій спідниці, розшитій золотими нитками.
Кутюр"є дарує Вероніці Жанві рожеві троянди. Каже, весільна сукня нагадала йому батьківщину — Іспанію, кориду.
— Я іспанець і пишаюся цим, — перекладає Віталій.
Рабанн заявляє, що стане для Жанві хрещеним батьком. Виведе її у світ високої французької моди. Наступну колекцію обіцяє створити разом із нею й показати в Києві та Парижі.
— Вероніка — вродлива жінка, — кутюр"є робить великі очі. — Ваші жінки й раніше були красиві. Але при комунізмі не вміли вдягатися. Тепер навчилися, молодці, — хвалить українок.
Вероніка запрошує гостей випити вина. Розповідає, що познайомилася з Пако рік тому на показі мод у Києві.
— Меня и мою подругу, художницу Наталию Дудник, к Пако подвел директор Центра содействия развитию искусств Юрий Крульковский, — каже Жанві. — Я рота не встигла відкрити, як Пако наговорив купу компліментів. Привітав із якимось святом і запросив випити чаю. Коли почув, що я — дизайнерка, сказав, що зрозумів це одразу: по тому, як одягаюся.
Наталія стоїть неподалік із молодою моделлю Оленою. Слухає, що говорить її подруга. Неголосно каже жінці, що насправді з Пако познайомилася раніше за Жанві.
В ресторан! Кутить!
— Це я познайомила з ним Вероніку, — надуває губи. — Літала в Париж на його покази. Під час одного підійшла й представилася. В нас багато спільного. Пако, як і я, любить мандрувати, слухати класичну музику. У Парижі він такий знаменитий!
Дівчина захоплено дивиться на Наталю.
— О, які в тебе сині очі! — вигукує та. — Це, мабуть, лінзи.
Модель опускає вії.
Рабанн бере Жанві під руку. Запрошує Наталю відсвяткувати успіх Вероніки. Присутнім посилає повітряний поцілунок і каже: "Да свиданя".
— Куди тепер? — запитує Жанві на вулиці.
— В ресторан! Кутить! — вигукує Рабанн по-російськи.
— Может, не надо, — намагається заперечити дизайнерка. — Ти щойно з дороги, краще відпочити.
— В ресторан! — наполягає Пако.
— Слухай-но, як нам проїхати на Червоноармійську? — запитує перекладач в охоронця "Альта-центру". — До ресторану, ну як його... такий хороший, українська кухня...
Охоронець пояснює жестами. Компанія з чотирьох осіб сідає до синьої "хонди". Чоловіки вмощуються на задньому сидінні, Наталя Дуднік — за кермо. Вона везе Пако Рабанна до ресторану "Вулик". Хвилин зо п"ять компанія вивчає там меню. У "Вуликові" борщ із пампушками коштує 25 грн, деруни — 20, голубці — 52 грн.
Не зробивши замовлення, четвірка вирушає до ресторану "Шоколадниця". Там француз п"є чай і ласує шоколадними тістечками.
2 
35413
Коментарі
1