— Родина Ольги захворіла на коронавірус. Вона за всіма доглядала, через це не хотіла лягати в лікарню. Померла, бо хвороба дала ускладнення на серце, — каже 45-річна Людмила ГОРОВА про подругу — вчительку й волонтерку Ольгу ДЕМЧЕНКО, 35 років, з Андрушівки на Житомирщині.
Вона викладала українську мову в місцевій гімназії №2. Була розлучена. Сама виховувала сина. Жила з батьками й молодшим братом.
— Ольга допомагала дітям із малозабезпечених родин, — розповідає Горова. — Познайомилися з нею в соцмережі. Відгукнулася на її пост про братів-сиріт, яких виховувала баба. В жінки стався інсульт, її не врятували. Опіку над хлопцями оформив їхній дядько. Ольга взяла над ними шефство, бо викладала в школі, де вони навчалися. Сама купила їм письмовий стіл. Возила на море. Просила у небайдужих допомоги, щоб придбати необхідне для школи та занять спортом.
Восени була в неї в гостях. Посиділи, посміялися. Не думала, що та зустріч стане остання. Ольга була дуже пробивна. Як кремінь. Чуйна, все сприймала близько до серця. Але не сльозлива. Ніколи не розкисала.
Коментарі