— Колись виробники комп'ютерів піклувалися про користувача. Радянські машини були зі схемами, щоб людина могла сама відремонтувати, — розповідає 30-річний Олесь Майгутяк з Івано-Франківська. Близько 10 років збирає старі комп'ютери. У колекції має більш як 100 екземплярів.
Для колекції виділив дві кімнати в будинку. У нього є два рідкісні військові ноутбуки з металевими корпусами. Вони не бояться ударів. Один не псується під дощем.
Найстарішому комп'ютеру — 39 років. Він — для гри в шахи. Продавали у США, Великій Британії та Німеччині. Олесь має шолом віртуальної реальності 1995 року. Дає об'ємне зображення у 3D-форматі.
— Є сервер, який 15 років тому коштував 20 тисяч доларів. Зараз це брухт, — продовжує. — Один комп'ютер не здужаю підняти. Його вага близько 50 кілограмів. Призначався для друкарень. Клавіатура — залізна. Такою була спроба Радянського Союзу перевести роботу друкарні в цифровий формат. Поки що не вдалося запустити. Багато років зберігався в сирому приміщенні без опалення. Це нашкодило йому.
Цікавлять комп'ютери виробництва Східної Європи. Їх мало залишилося. Вони зроблені "вінегретом" — деталі із СРСР, США, країн Азії. Все спаяне вперемішку.
Стару техніку Олесь шукає на інтернет-форумах і аукціонах. Раніше давав оголошення в газеті. Співпрацює з утилізаторами.
— Знайомий із Києва інколи надсилав мені знайдені старі комп'ютери, — говорить Олесь Майгутяк. — Відправляв через провідника поїздом Київ — Івано-Франківськ. Зустріти його я мав о 7:00. Якось проспав. Мусив шукати поїзд на запасних коліях і стукати по всіх вагонах. Таки знайшов.
4 
35413
Коментарі