83-річна Олена Чуб збудувала в селі Яреськи Шишацького району на Полтавщині стадіон. На міжнародних змаганнях ветеранів вона здобула дев"ять золотих, три срібних і три бронзових медалі.
— Будувала стадіон із дітками. Влада помагати почала, коли я привезла чотири золотих медалі, — розповідає Олена Федорівна.
На її подвір"ї цегляний будинок та літня кухня.
— Дочка Наташа із зятем Женьою цей дом купили. Я його закриваю на зиму. Щоб отопити, треба великі гроші. Живу під Києвом у Броварах. Дочка — лікар, зять — військовий підводник. Обоє на пенсії. Тулимося у двох кімнатах. Із нами — онучка Марина, її чоловік Владик та правнучка Елінка. Просила у Верховній Раді більшу квартиру, але не дали.
Олена Федорівна народилася в Яреськах. У родині було дев"ятеро дітей.
— Родилася дуже квола, — жінка сідає до грубки. — Сусіди казали, лучше б воно умерло, щоб не мучило. Малою пережила клінічну смерть. Уже все на похорон пошили, замовили труну. Але прийшла циганка в двір і сказала, що я ще бігатиму.
Відтоді батько змушував Олену щодня робити зарядку. 5-річною вона видряпувалася на вершечок найвищого дерева, каталася на лижах, зроблених із бочки.
— Мали воли, вівці, гектар садку. 1934-го розкулачили, — згадує Олена Федорівна. — У голод кілька днів лежала при смерті. Родичі прийшли прощатися. Аж тут корова родила двох телят. Мені дали молока, й організм заработал.
17-річну Олену хотіли вивезти до Німеччини. Але вона втекла до сестри Галини в Селещину Харківської області (нині Машівського району на Полтавщині).
— Викопала яму в аптеці, де робила сестра. Там й жила. Вдень ховалася, а вночі листовки розклеювала. Помню, зайшли солдати в село. Стала з командиром розмовлять. Він розказував, що багато хлопців потопилися на переправі через Дніпро, бо не вміли плавати. І заплакав. Я вирішила піти в інститут фізкультури, щоб учити всіх плавати. Батьки, як випроводжали на навчання, дали чемоданчик картошки та четвертушку олії. У дорозі ту їжу вкрали.
Батьки дали в дорогу чемоданчик картошки і четвертушку олії
1947-го Олена Федорівна брала участь у параді фізкультурників у Москві. Виступала перед Сталіним. У 27 років закінчила інститут і вийшла заміж за земляка Івана. За рік народила доньку Наталю. Іван був музикантом, заслуженим артистом у капелі бандуристів. Родом із райцентру Шишаки на Полтавщині. Викладав музику в школі.
— Чоловік рано помер. Я за це не хочу вспоминать. Це моя трагедія. Другий раз заміж я не виходила.
40 років Олена Федорівна працювала вчителькою фізкультури в школах Києва. Тричі піднімалася на гору Ельбрус на Кавказі (5642 м. — "ГПУ").
— Наступний підйом запланувала на 2017 рік. Доживу. Мені якраз 95 років буде, — запевняє вона.
У 74 від однокурсників дізналася про чемпіонати зі спортивної ходьби та лижного спорту серед ветеранів.
— На чемпіонаті Європи з лижного спорту в Італії прийшла четвертою. Ночувала в палатці, бо на руки не давали ні долара, — Олена Федорівна проходжується кімнатою. Говорить, чотири роки тому про неї знімали фільм. Цілий день бігала в мокрих кросівках і застудилася, досі лікується.
— На чемпіонат до Австралії я труси забула, — сміється. — Із доріжки суддя зняв, бо не можна в брюках виступати. Стою, плачу. Всі спортсмени розбіглися хто куди і знайшли мені труси. Я тоді друге місце зайняла. Неудобно було їх обганяти, бо так допомагали. Труси дала жінка з Африки.
Олена Чуб не їсть м"яса. Лише бобові, гарбузи, відвар бузини, свіжі соки. Щодня ходить пішки від 5 до 20 км.
— Цього року кубок із лижного спорту в Америці. Щоб поїхати, треба чотири тисячі доларів. Ех, ніхто мені не дасть, — зітхає. — Відчуваю, могла б перемогти.
1924, 8 червня — Олена Чуб народилася в селі Яреськи Шишацького району Полтавської області
1942 — переховувалася від фашистів у сестри в підвалі
1944 — вступила до Харківського юридичного інституту
1947 — навчається в Київському інституті фізкультури
1950 — одружилася з Іваном; за рік народилася донька Наталя
1949–1962 — працювала вчителькою фізкультури в школах
1962 — отримала "хрущовку" в Києві
1993 — купили хату в Яреськах на Полтавщині
з 1998-го — бере участь у чемпіонатах Європи, кубках світу серед ветеранів спорту
2002 — збудувала стадіон у селі Яреськи
Коментарі
1