24-річний вінничанин Олександр Бультар три місяці тому став жінкою. Тепер його звуть Діаною.

Зустрічаємось у кафе "Пузата хата" на Контрактовій площі в Києві. Висока рудоволоса дівчина одягнена в усе чорне: приталену кофту із довгим рукавом, коротку спідницю зі шлярками, колготи-сітку й мокасини. Ходить рівно, не сутулиться.

У кафе замовляю сік. Питаю, який питиме вона.

— Та будь-який, — різко по-чоловічому махає рукою Діана.

Сідаємо за столик. Із чорної маленької сумочки жінка дістає сірий "Самсунґ". Її короткі нігті криво нафарбовані чорним лаком.

— Я з самого дитинства хотіла бути жінкою. Гралася лише ляльками. Фарбувалася помадою, — ледь чутно розповідає Діана. — До школи одягала приталені джинси, кофточки, але спідниць не носила. Була спокійна, зразкова дитина.

Операцію Олександрові зробили в Києві в медичному університеті ім. Богомольця.

— Казали, що ці операції коштують 15 тисяч доларів, у мене таких грошей не було. Спочатку два роки ходила на консультації до лікаря в "Центр планування сім"ї". Місяць лежала у Вінниці в психушці. Там у палаті була з трьома чоловіками. Я їх соромилася, роздягалася лише коли вимикали світло. Зрештою, комісія дала мені дозвіл на операцію. Змінювати стать дозволяють не всім. Були випадки, що чоловіки вимагали повторних операцій, щоб повернути колишню стать.

Мамі важко змиритися, що в неї вже не син, а донька

Розмовляє Діана дуже тихо, грубим голосом. Постійно озирається.

— Із чоловічих органів мені зробили жіночі. Операцію робили під наркозом, то не чула нічого. Але потім біль був нестерпний. На другий день підіймали, щоб ходила. У сечовий міхур вставили катетер, із нього витікає сеча. У лікарні я лежала тиждень.

Як відреагували батьки на ваше рішення?

— Спочатку мама казала, що я дура. Вона працює продавщицею в магазині. Мій батько — татарин, на нашій мові його звати Роман. Із мамою розлучився, коли мені було п"ять років. Звичайно, їй важко змиритися, що в неї вже не син, а донька. Однак вона називає мене Діаною. Я хотіла б, аби побачив і батько, яка я зараз. Мама живе із вітчимом, але я йому по барабану. Коли приїжджаю додому, він узагалі мене ніяк не називає.

Операція обійшлася Діані в 12 тис. грн.

Гроші мама дала?

— Я два з половиною роки у пекарні в арабів хліб запаковувала. За зміну отримувала 50 гривень. Потім працювала в магазині продтоварів продавщицею, там платили 800 гривень. Багато грошей іде на гормони. Я приймаю по дві таблетки "Естерлану" на день, витрачаю по 110 гривень на місяць. Переставати їх пити не можна, бо знову перетворюся на чоловіка.

Обличчя Діани затоноване пудрою, над верхньою губою помітно щетину.

— Я тут брию, — торкається пальцем, — бо епіляцію робити боляче. А от тут зробила, — гладить собі підборіддя. Купила епілятор "Браун", ним брию ноги.

Діана носить ліфчик. Від гормонів у неї ростуть груди. Має перший розмір. Лікар не хотів ставити імплантанти, порадив  потерпіти.

— Я не хочу великих грудей. Багатьом хлопцям подобаються маленькі, — каже Діана, закидаючи ногу на ногу.

Який одяг купуєте?

— У мене 10 коротких спідниць. Ношу 40-й розмір взуття, але на підборах не купую, бо й так висока — 180 сантиметрів.

На губах Діани ледь помітний прозорий блиск. Очі підведені чорним олівцем:

— Я стараюсь фарбуватися, як співачка Тетяна Буланова. Мені подобаються її пісні.

У салони краси ходите?

— Ні, бо там усе дорого. Волосся фарбую сама. Буває, що на день по чотири рази фарбуюсь, бо не виходить. Спочатку зробила світле мелірування, потім каштанове волосся, а зараз — руда.

За паспортом ви теж Діана?

— Поки що ні. Комісія дає дозвіл на отримання іншого паспорта через півроку.

Каже, що чоловіки на вулиці звертають на неї увагу. Підходять, знайомляться, але трапляються чомусь одружені.

Маєте хлопця?

— До операції я з чоловіками не зустрічалася. Із жінками — теж, я ж не лесбіянка, — сміється. — Зараз хочу сім"ю. Якщо буде нормальний чоловік із грошима, то дітей можна взяти з притулку. Мені подобаються смагляві чоловіки, не українці.

Де живете?

— У брата Віті в Бородянці, під Києвом. Він у мене — Казанова, любить погуляти. Живе в нареченої Олександри. Вона вагітна. Її сім"я до мене ставиться нормально, називає Діаною. Я йому сказала: проговоришся чи скажеш щось не те — уб"ю.

1982, 16 серпня — Олександр Бультар народився у Вінниці в сім"ї продавщиці
1998 — закінчив 9 класів у школі N 3
1998 — 2001 — навчався у Вінницькому торговому коледжі
2002 — переїхав до Києва
2002 — 2005 — працював у пекарні пакувальником
2006, 22 грудня — отримав дозвіл на операцію зі зміни статі
2007, 18 березень — зробив операцію і взяв ім"я Діана

×