48-річний Олександр Жовна живе в райцентрі Новомиргород Кіровоградської області. З 1981-го чоловік працює вихователем у будинку-інтернаті для глибоко розумово відсталих дітей.
На роботу Жовна приїжджає зеленою "маздою". Високий, сивуватий, у білому льняному костюмі, із печаткою на лівій руці.
Інтернат місцеві називають дурдомом. Це кілька будівель, деякі із заґратованими вікнами. На одній, що біля воріт, напис "Кухня". Звідти виходить два десятки підлітків у спортивних костюмах. Більшість дивляться розфокусованим, але зацікавленим поглядом. Зі 137 дітей половина — сироти.
— Юрович приїхав! — галасують.
— Працюю тут через день, — розповідає Жовна. — Із півчетвертої до дев"ятої вечора. Тут великі навантаження, доглядаю дітей у в"язальній майстерні, столярному цеху. Зараз буваю нечасто — знімаю кіно. Дружина Світлана теж вихователька, відпрацьовує за мене.
Зі Світланою Портенко одружився 1985-го.
— Нам помогли кадебешники, — каже. — Звинуватили мене в буржуазному націоналізмі. Хоча українською розмовляю мало, більше суржиком. У київському метро бовкнув, що російський шовінізм перемагає, бо станції оголошують російською. Хотіли забрати мене, але мама врятувала. Вона завідувала управлінням культури в районі, нормально спілкувалася з кадебешниками. Ті порадили женитися. Так лишився на волі.
Іди краще в семінарію, там раз у тиждень дають ковбасу
Проходимо до актової зали. На сцені — плакат "Хай щастю дитини не буде кінця".
— Цікавитеся долею вихованців? — питаю.
— Раніше переймався. У моїй групі була Оленка та хлопець на прізвище Зільберман. Через батьків-п"яниць діти відставали у школі, тому їх відправили до нас. Але інтелект мали в нормі. Я скликав медико-педагогічну комісію, щоби дітей перевели у звичайну школу. Оленка зараз у Кіровограді, працює на фабриці, а Зільберман очолює районну спілку таксистів.
Дівчата в інтернаті вагітніють?
— Нечасто. Такі діти гіперсексуальні. Якось завагітніла одна, коли поїхала на літні канікули до батьків. Вона народила здорову дитину, немовля віддали в інтернат. Але в більшості випадків роблять аборти.
Чому повернулися до провінції з Києва?
— На п"ятому курсі мені поставили діагноз виразка шлунка. Подумав, що це смертельно, вирішив померти на батьківщині. Два роки сидів на дієті, а воно все боліло й боліло. Навіть кладовище затишне підшукав у лісі біля Лебединського монастиря. А потім поїхав у санаторій, до Трускавця. На першому ж обіді якийсь язвеник дістає з-під скатерті пляшку. Кажу йому: "У мене язва". А він: "В усіх язва!" Випив перші 100 грам — і почав одужувати. У столичну тусовка мене не тягне, є з ким випить і тут. Правда, коли мої твори почали вивчати у школі, одна вчителька сказала: "Дожилися, Жовну читаємо!"
У шкільній програмі є оповідання Олександра Жовни "Маленьке життя".
— Якось написав "Лепеха помирав". А через кілька місяців помер батько мого кума з таким прізвищем. Оповідання йому сподобалося, а його дружині — ні. Казала: все, що напишу, збувається. Кум довго зі мною не вітався.
Додає, що зібрав майже 100 ікон.
— Релігійним себе не вважаю. Колись спілкувався зі священиками, майже кожного дня був у церкві. На п"ятому курсі хотів піти до монастиря на Одещині. Поїхав туди, але один монах відрадив: "Іди краще в семінарію, там раз у тиждень дають ковбасу".
2004-го режисер Роман Балаян зняв мелодраму "Ніч світла" за мотивами повісті Жовни "Експеримент".
— Балаян запропонував писати сценарій мені, — розповідає Олександр. — Але хотів поміняти тему й сюжет. Підібрав назву "Ніч світла", а в мене ж ніч — безпросвітна. Деякий час писали сценарій удвох, а потім підключили Рустама Ібрагімбекова з Лос-Анджелеса. Він приніс професійну техніку, але душі не додав. Із титрів моє прізвище зняли. Балаян коротко пояснив: "Потому что Рустам меня не поймет". Заспокоював, що бувають і гірші фільми.
1960, 15 лютого — Олександр Жовна народився у м. Новомиргород Кіровоградської обл.
1981 — закінчив Київський педінститут імені Горького, за фахом дефектолог
1985 — одружився із педагогом Світланою Портенко
1986 — народилася донька Анастасія
2008 — видав четверту книжку "Її тіло пахло зимовими яблуками"
8 
35413
Коментарі
2