21 та 22 липня у військовому містечку Новий Калинів Самбірського району Львівської області прощалися із загиблими пілотами. 14 липня в Афганістані розбився молдовський вертоліт Мі-26. Загинуло шестеро українців: Сергій Полященко та Сергій Приходько з Криму, Юрій Рущак, Олег Храмов, Михайло Наконечний і Володимир Ковалів із Нового Калинова.
— Усі загиблі — військові пенсіонери. Як добрих спеціалістів їх часто запрошували іноземні компанії для служби в миротворчій місії. Цього разу працювали з Молдовою, — розповідає міський голова Нового Калинова Богдан Юзвяк, 46 років.
У містечку розташована авіаційна частина. Більшість жителів — військові. Під час війни 1979–1989 років в Афганістані загинуло понад 200 краян. На центральній площі на знак пам"яті про них — меморіал.
30 військових пенсіонерів на три місяці уклали контракт із молдовською компанією Pecotox-Air. До Афганістану доправляли гуманітарні вантажі.
У мами рак. Тато поїхав їй на лікування заробляти
— Кожного з них доля змусила поїхати з дому, — каже Юзвяк. — На пенсію 2 тисячі гривень сім"ю не прогодуєш. За кордоном вони заробляли до 10 тисяч доларів.
Підполковник 48-річний Юрій Рущак служив в Афганістані, у миротворчих місіях в Ліберії, Сьєрра-Леоне. Мав сина й дочку.
— Я завжди була татусевою, — згадує 27-річна Ірина Рущак. — Він ніколи не впадав у відчай. Сім місяців наша мама тяжко хворіє, в неї рак. Тато поїхав на лікування заробляти. Я з ним за три дні до смерті по телефону говорила. Мав зателефонувати у вівторок. Думаємо, чого не чути його? А тоді мамі подзвонив гендиректор компанії, де вони працювали. Ми вже котрий день не їмо, не спимо. Так тяжко.
Рущака поховали у селі Квасово Берегівського району Закарпаття.
— Там у нього старенькі батьки залишилися, — зітхає Ірина. — Тато любив мій пиріг із яблуками та вишнями. Більше не буду його пекти. Він мріяв перебратися в село, бичка купити. Яблуньку, грушку та персики посадив. Що то за така країна, яка не може забезпечити людей? Я три роки прожила в Німеччині, повернулася, бо мама захворіла. Дивлюся, Україна все більше деградує. Ющенко співчутливу телеграму прислав. Хотіла би її йому в лице тикнути. Довели народ.
Рущаки живуть на одному поверсі в будинку N10 із родиною загиблого капітана 38-річного Олега Храмова. Із квартири вибігає його син 8-річний Артем. Просить Ірину сходити з ним до крамниці. Вона — його хрещена.
— Олег загинув у день народження Артема, — каже Рущак. — Перед від"їздом сказав дружині: "Якщо зі мною щось трапиться, продовжуй жити, тішся кожним днем".
Храмова поховали на хуторі Диканька Полтавської області.
Старший прапорщик 45-річний Михайло Наконечний із дружиною Марією, 44 роки, виховував двох синів. Старший Віталій навчається у Харківському військовому інституті. 13-річний Андрій закінчив сьомий клас.
— Він і своїх ростив, і племінниці Наталі помагав — вона кругла сирота, — кажуть сусіди. — Вона живе в селі Бабино з 2-річним сином. Малий на ніжки хворіє. Михайло хотів їй грішми допомогти. Перед поїздкою три пам"ятники поставив: матері, батькові та сестрі, яка померла молодою. Поряд із могилами рідних поховали й Михайла.
Його дружина провела чоловіка у відрядження й залилася сльозами.
— Вона ніби щось передчувала, — припускають сусіди.
— Він телефонував і каже: "Я тобі такий подарунок купив! Що — не скажу. Зроблю сюрприз", — плаче Андрій.
Наконечний товаришував із 43-річним Володимиром Ковалівим. Жили в одному будинку. Удова Коваліва 41-річна Наталія залишилася з трьома дітьми.
Михайло перед поїздкою три пам"ятники поставив
— Коваліви для мене — ідеал сім"ї, — говорить сусідка 40-річна Оксана Соломаха. — Я ніколи не чула, щоби Володя на жінку позлився, в її сторону погане слово сказав.
В афганській війні загинув двоюрідний брат Коваліва. Володимира поховали біля нього на цвинтарі в Новому Калинові.
Гелікоптер МІ-26 збили, коли він ішов на посадку.
3 
1
Коментарі