"О, мені подобається Україна! Особливо Москва!"

 

Студент-політолог 19-річний Дмитро Ткачук із міста Острог Рівненської області побував на молитовному сніданку з президентом Америки Бараком Обамою та держсекретарем Хілларі Клінтон. Півтора місяця тому його з п"ятьма іншими волонтерами запросила молодіжна християнська організація "Альфа і Омега" з Дніпропетровська.

— Навіть не сподівався, що так пощастить. Це моя перша подорож за кордон, — Дмитро перекушує булочками в їдальні університету "Острозька академія". — Я взяв із собою строгий костюм і полетів у Нью-Йорк, а звідти — до Вашингтона.

Молитовні сніданки започаткував президент США Девід Ейзенхауер 1952-го. Їх проводять щороку першого четверга в лютому. Цьогоріч зібралися понад 4 тис. гостей із 140 країн, переважно політики, дипломати та бізнесмени.

Волонтерів привезли до готелю "Хілтон" о 5.00.

— Ми мали зустрічати гостей і садити їх за столики в бальній залі. День нас муштрували, як і де стояти.

За кожним столиком сиділи по сім-вісім людей. Президентську пару розмістили по центру зали. Барак Обама одягнув темно-синій костюм, білу сорочку та синю краватку. Його дружина Мішель була у скромній фіолетовій сукні з ременем. Із прикрас мала сережки-цвяшки та кілька тонких браслетів. Перед виступом поцілувала чоловіка в щоку.

— Мішель у Штатах називають іконою стилю. Вона вдягається не гірше за Джекі Кеннеді. Президент говорив хвилин 15. Вибачився за військові дії в Афганістані та Іраку. Казав про боротьбу з расизмом. Шкодую, що не вдалося поспілкуватися з ним особисто. Мріяв сфотографуватися з Обамою та Хілларі Клінтон. Але охоронці сказали, що це суперечитиме етикету.

О, мені подобається Україна! Особливо Москва

Їжа на сніданку була простою.

— На перше подали телячі стейки, на друге — яєчню. На десерт їли смачні кремові тістечка з полуницею. Алкоголю не було. Пили свіжий апельсиновий сік і каву. За нашим столиком сиділа канадська журналістка та політик з Ізраїлю. Розпитували мене про Україну, про вибори. Відмітили, що ми стали більш стабільними. Приємно, що за кордоном нас асоціюють уже не з Чорнобилем, а з помаранчевою революцією. Я познайомився з кількома конгресменами. Один захоплено вигукнув: "О, мені подобається Україна! Особливо Москва!". Я оторопів, пояснив, що ми  незалежна держава. Візиток нових знайомих назбирав цілу пачку. Є навіть від віце-президента компанії "Фольксваґен". Він підійшов до мене сам.

Після сніданку волонтерам дозволили погуляти містом.

— Ходили по музеях, вони там безкоштовні. Неподалік Капітолію сфотографувався з полісменом. У нас я так не ризикнув би. Зайшли на студію "Голос Америки", там зустрів Мирославу Ґонґадзе. Вона зраділа волонтерам з України.

У США Дмитро був більш як тиждень. Їздив із друзями в Балтимор і Сієтл.

— Найбільше здивували американські синоптики. Передали, що 7 лютого в неділю о десятій ранку пройде найбільший за 50 років снігопад. Вийшло, як за графіком — синоптики помилилися всього на 40 хвилин. За кілька годин снігу нападало 70 сантиметрів, я не міг відкрити вхідні двері будинку. Там ніхто не чекає допомоги від МНС, як у нас. Жителі самі беруть лопати і чистять дороги.

З Америки привіз майку "Я люблю Вашингтон", молодшому брату купив тренажер.

— Тепер пакую речі в Канаду — збираюся на три місяці за програмою студентського обміну.

×