До села Чайкине Чернігівської області автобус із райцентру Новгород-Сіверський відправляється о п"ятій ранку. Асфальтована дорога тягнеться сосновим лісом упереміш із березовими гайками. Минаємо село Шестаки з дерев"яними почорнілими від часу хатами.

— Кілька років тому Путін із Кучмою заїжджали до Чайкиного. То розвалюхи в Шестаках камуфляжною сіткою прикривали, — глузливо каже вусатий молодик, який їде з дружиною із Чернігова в село на гробки.

У сусідньому селі Буда-Вороб"ївська стоїть застава. Придорожня табличка повідомляє, що ми в"їжджаємо у прикордонну з Росією зону. На в"їзді до Чайкиного камінь із написом "Батьківщина президента України Леоніда Кучми".

— Насправді Л.Д. (так називають у селі Кучму) народився за шість кілометрів звідси, у селі Олександрівка Семенівського району, — розповіли "ГПУ" місцеві жителі.

В Олександрівці мешкають  двоє двоюрідних братів Кучми по батьківській лінії — 70-річний Василь та молодший на кілька років Микола Лобки.

— Отец Леонида Даниловича работал объездчиком в лесничестве, которое было приписано к Чайкинскому сельсовету. Жили они с Параской на кордоне лесничества, возле села Караси, которое значилось уже за Александровским сельсоветом. Вот потому и говорят, что Леонид родился в Александровке, — розповіла "ГПУ" дружина Василя Антоніна Опанасівна, 75 років.

— Після народження сина Параска жила в Карасях, у батька мого чоловіка Василя, — продовжує жінка. — Потім купила в Чайкиному хату. Леонід пішов тут до семирічки. А тоді забрав маму до себе в Дніпропетровськ. Параска до нас часто приїжджала, любила поняньчити нашого сина Юру. На сімейній раді вирішили похоронити Параску Трохимівну в Олександрівці. Тут похований і рідний брат Леоніда Даниловича Олександр, який умер у 46 років. (У своїй книжці Л.Д. Кучма називає брата Олексієм і вказує, що той помер у 56 років. — "ГПУ"). Кучма тоді був на Байконурі й не зміг приїхати на похорон. Були тільки його жінка Людмила й донька Лєночка. Леонід приїжджав уже на 40 днів.

Чотири роки тому в селі звели так звану віллу Кучми. Коли екс-президент приїжджає у село, зупиняється в цьому будинку.

Наступного дня після закінчення будівництва Леонід Данилович покликав селян "на чай". Розказують, що президент вийшов до столу і спитав одну з жінок: "Скільки в тебе дітей?". "П"ятеро", — відповіла та. Тоді президент виніс із дому 10 тисяч доларів і віддав їй. Ще й пообіцяв: якщо народить шосту, дасть ще стільки ж.

Розповідають, що до Кучми підійшла одна з його однокласниць. "Льоня, а мені?" — начебто попросила.

Подейкують, президент витягнув із кишені кількасот доларів і поклав їй зверху на груди.

На "віллу Кучми" "ГПУ" потрапити не вдалося. Гувернантка Валентина дозволила лише сфотографувати помістя. Кажуть, там не менш як вісім спалень. Кожна має по санвузлу з ванною. В усіх кімнатах є телевізори з великим плазмовим екраном. Найбільша кімната — у дружини Людмили Миколаївни. У спальні Леоніда Даниловича підлога застелена ведмежою шкурою. Є приміщення для чаювання і гри в шахи, сауна та російська лазня. На першому поверсі великий басейн і бібліотека не менш ніж на 20 тис. томів. Місцевим школярам дозволяють там брати книжки.

У спальні Леоніда Даниловича підлога застелена ведмежою шкурою

За кілька кілометрів від Чайкиного, у селі Карасі, Кучма має ще  дерев"яний літній будинок. Поряд — дача нардепа від Партії регіонів Тетяни Засухи, теж дерев"яна. Але місцеві твердять, що Засуха любить зупинятися на "віллі Кучми". Вона має там свою кімнату.

— Мені Тетяна Володимирівна Засуха теж три роки тому дала 500 доларів на лікування дитини, — каже Людмила Черняк, мешканка сусіднього села Олександрівка. До Чайкиного вона приїхала в неділю у церкву. — У мене донька Яночка хвора на ДЦП. А Данилович цього року виділив путівку в Трускавець. Я дуже їм вдячна.

Жінка говорить, що сама виховує трьох дітей. Її чоловік кілька років тому повісився.

На початку 2000-х нардеп Тетяна Засуха відкрила в Чайкиному агрофірму імені Шевченка.

За два терміни президентства Кучми "головиха" — так називають у селі Тетяну Володимирівну — збудувала дитсадок, школу, де вчаться майже 100 учнів, церкву і приміщення для сільради.

Для фахівців звела вісім єврокотеджів. Ще агрофірма мала у селі на вулиці Кучми двоповерховий будинок на 24 квартири.

— Коли в"їжджали, то квартири були як лялечки, з водогрійними колонками й імпортними люстрами. А тепер усе розвалюється, — зітхає 34-річна вчителька Тетяна Дубіна.

Торік мешканці будинку захотіли приватизувати квартири, але Засуха не схвалила їхніх намірів. Якось прийшла до кабінету голови сільради разом із Леонідом Кучмою.

Виніс із дому 10 тисяч доларів і віддав їй

— Він її заспокоював, сказав, що не можна виганяти людей на вулицю, — згадує голова сільради Людмила Стуканова.

Директор агрофірми Ольга Липська, 36 років, пояснює "ГПУ":

— Ми дали квартиру в цьому будинку сім"ї Каленченків. Чоловік мав працювати зоотехніком, а дружина — селекціонером. Вони три місяці пропрацювали й пішли, — каже. — А квартиру хочуть залишити собі.

Мешканці Чайкиного діляться на "засухинських" і "кучмістів". У селі є ковбасний завод. Ті, кого не влаштовують порядки на агрофірмі, йдуть працювати туди. Торік у селі відбувалися вибори сільського голови. Конкуренткою Стуканової на них була директор агрофірми. За неї проголосувало 60, а за нинішню голову сільради — 400 селян.

Днями сесія сільради дала дозвіл приватизувати квартири в "засухинському" будинку.

Любов Коток живе в Чайкиному 12 років. Вона зайняла старий будинок, у якому раніше була сільрада. Люба — біженка з Грозного.

Приїхала жінка сюди з матір"ю, донькою і сестрою. Мати вже померла, донька вийшла заміж у Черкаси, а сестра повернулася в Росію.

Будинок Любові дали в селі безплатно. Але він старий, валиться. Підлога в дитячій кімнаті згнила, дах дірявий. У Грозному жінка була перукаркою, а тепер працює скотаркою в агрофірмі.

— Здоров"я втратила, — плаче, — 60 корів за ніч мила — хвости й боки. Як побачать, що тварини брудні, штрафують на третину зарплати. Із 300 гривень сто забирали.

Донька кличе Любу в Черкаси. Жінка каже, що, мабуть, поїде.

×