"Учора поїхав у Манявський скит. Кажуть, там похований Іван Виговський, — скидає з плеча потерту шкіряну сумку 44-річний тернополянин Олег Романів. — Розпитував монахів, але їх історія не цікавить. От, узяв на пам"ять камінь".
Олег виймає з сумки великий кругляк і кладе на стіл. Сидимо в центрі Тернополя в "Будинку кави". Сім років Романів живе в Англії, працює на будівництві. У Тернополі колись був телефоністом на поштамті. Спробував нелегально виїхати за кордон, але прикордонники затримали й депортували його назад до України.
Олег Романів — музикант. Брав участь у двох фестивалях "Червона рута". Заробляв грою на весіллях та в тернопільському "Дорожньому" ресторані. Знайомий порадив йому за шенгенською візою дістатися Бельгії, а звідти перебратися до Англії.
— Я мови не знав, грошей не мав, — нервово барабанить пальцями по столу, аж ложка дзвенить на тарілці. За нами біля вікна працюють за ноутбуком двоє бізнесменів. Про щось сперечаються.
— Водій-афганець сховав мене під тент вантажівки, що везла до Англії шоколад і пиво, — веде далі Олег. — Дорога обійшлася мені в тисячу фунтів. Їхали години три. Потім я зліз із машини й подався до Лондона.
Каже, на вокзалі простягнув свій гаманець незнайомій літній пані, бо не знав мови. Вона дістала звідти 10-доларову купюру й купила Олегові квиток. У Лондоні друг Віктор допоміг улаштуватися на будівництво.
— Два роки я зводив офіси, будинки. Заробляв 200 фунтів на тиждень. Економив: брав із собою бутерброди. Третину заробленого віддавав за житло. За рік мене перевели на легші роботи — шпаклювати, фарбувати. Тепер отримую 350–400 фунтів.
Телевізор і радіо не дивлюся, бо половини слів не розумію
Англійської чоловік не знав, бо у школі вивчав німецьку. З першої зарплати купив словник.
— Телевізор і радіо досі не дивлюся, бо половини слів не розумію, — зізнається він. — Подружився з Володимиром Олейком, колишнім редактором журналу "Дзвін". Він у Лондоні навчає дипломатів, які збираються в Україну, мови.
2001-го Романів створив за кордоном гурт "Земляки". Виступає разом із Олегом Житинським з Івано-Франківська. Каже, що в них схожі долі.
— Наших батьків після війни вислали в Казахстан, — пояснює. — Житинський народився в Казахстані. Мій 54-річний брат Михайло — теж. Він зараз живе в Тернополі, працює масажистом у міській лікарні N3.
У вихідні музиканти концертують Англією. Виступають перед українцями. Часто бувають в українському селі Тарасівка, що розташоване на околиці Лондона.
— Гонорарів великих не просимо. Скільки громада може зібрати, — ділиться він. — По вечорах граємо в українському ресторані "Альбіна". Його в Лондоні відкрило подружжя з Полтави.
Із дружиною — 34-річною Даркою — Олег познайомився в українському клубі в Лондоні. Дарка — англійка українського походження. Її батьки оселилися тут після Другої світової війни. Мешкають у власному будинку в центрі міста, мають магазин. Жінка здобула добру освіту, працює в бібліотеці. У Бетфорді, за 120 км від Лондона, купила в кредит котедж.
Улітку 2002-го пара побралася. Для цього Олег нелегально виїхав з Англії. Дістався Тернополя, куди незабаром приїхала Дарка. Молодята розписалися і, не повінчавшись, повернулися до Лондона, бо треба було йти на роботу. За два роки в них народився син Юліан.
У півроку хлопчика привезли до Тернополя, охрестили тут у кафедральному соборі. Хрещеною Юліана стала співачка Ірина Музика, а хрещеним — бізнесмен Анатолій Парнас.
— В Англії малого не віддаємо в садок. Хочемо, щоб вивчив українську, а вже в школі вчитиме англійську. Він живе з бабою і дідом у Лондоні, — каже батько.
За кордоном Олег Романів почав писати вірші. До України приїхав на львівський Книжковий форум. Записав на студії в Івано-Франківську перший альбом з піснями про Виговського, Дорошенка, Мазепу, Петлюру та Стуса.
1963, 17 березня — Олег Романів народився у с. Правотолоки Зборівського району на Тернопільщині
1989 — з гуртом "Ліки від розпачу" виступив на фестивалі "Червона Рута" у Чернівцях
1991 — із гуртом "Світозари" виступив на "Червоній Руті" в Запоріжжі
1999 — нелегально поїхав на заробітки до Англії
2002 — у Тернополі одружився з Даркою
2004 — у Лондоні народився їхній син Юліан
2007 — записує альбом пісень "Дороги"
Батько Михайло Романів помер 20 років тому. 80-річна мати Ольга живе під Тернополем у селі Великі Гаї
Коментарі
1