"Мене лікували як бабусю, котрій треба продовжити життя"

 

23-річна Ірина Заславець із міста Лохвиця на Полтавщині місяць лікується у німецькому місті Гамбург. Там їй пересадять кістковий мозок.

— Раніше у мене не було проблем зі здоров'ям, — розповідала. — Закінчила інститут, пішла працювати на телебачення. Торік почали збільшуватися лімфовузли. Почувалася добре, але постійно втомлювалася. Лікарі оглядали й щоразу ставили інший діагноз. Потім злягла із запаленням легенів. Жодний лікар не порадив мені звернутися до онкологів.

Після кількох обстежень і біопсії Ірині поставили діагноз — лімфома Ходжкіна, друга стадія.

— Для нас це був великий стрес, але Ірка трималася молодцем, заспокоювала батьків, — згадує сестра хворої Руслана. — Через тиждень із мамою поїхала до Німеччини, бо вітчизняним фахівцям ми вже не довіряли.

Лімфома Ходжкіна, або лімфогранулематоз — злоякісне захворювання лімфоїдної тканини. Трапляється в одному-двох випадках на 100 тис. населення. Може виникнути в будь-якому віці.

— Коли ми приїхали у клініку Гамбурга, лікарі передивилися історію хвороби. Виявилося, у Києві мене лікували як бабусю, котрій треба продовжити життя, — розповідає телефоном Ірина. — Мені посадили нирки, пошкодили вени. Нищили рак чотирма хіміотерапіями й сотнею опромінень. У мене уражений кістковий мозок. Потрібна його пересадка, яка коштує 100 тисяч доларів. Таких грошей у нашої родини немає.

Охочі допомогти дівчині можуть звернутися до батька Ірини — Анатолія Петровича.

Тел. 0(97) 521 15 85.

×