"Якщо всі мої ремені зібрати і розвісити в якомусь ларьочку, то можна було б гарні гроші вторгувати", — каже київська співачка 25-річна Марта.
Вона має в колекції майже 100 пасків.
Марта живе в 2-кімнатній квартирі поблизу станції метро Либідська. Житло їй купили батьки.
— Я приїхала до Києва з Чернівців. Вступила в інститут культури і вирішила робити тут сольну кар'єру. Тоді почала працювати з продюсером Олегом Барабашем. Із ним познайомилася ще в 15 років, коли зі вчителькою вокалу приїхала до Києва, щоб записати пісню на студії. Я сиділа і чекала, а запис перенесли на наступний день. Я розплакалася, бо хотіла співати. Тут заходить Олег і задоволено усміхається. Я тоді на нього розізлилася — мені було погано, а він голосно сміявся.
Дівчина піднімається крутими сходами на другий поверх.
— Торік на горищі зробила ремонт, тепер маю 2-поверхову квартиру. Вирішила обладнати там гардеробну кімнату. До того речі зберігала в картонних коробках. Хоч усе підписувала, потрібне було важко знайти. Не могла закрити шафу, бо все туди просто запихала. Гардеробна кімната — це зручно. На виду весь одяг. Не треба пригадувати, як виглядає кофточка, яку купила 10 років тому.
Попід стінами акуратно розвішані шуби, пальта і сукні. На полицях лежать светри і джинси. Марта відчиняє шухляди з пасками. Гладить їх руками, по черзі витягає і розглядає.
— Перший купила ще у школі. Пішла з мамою на базар, а з мене штани спадають. Ходила між рядами і весь час їх підтягувала. Не витримала — підійшла до найближчої ятки і купила чорний шкіряний ремінь — без прикрас, але зручний.
На одному з поясів виблискує стразами металевий череп.
— У 16 років у мене був період черепів — мала персні, каблучки, браслети, бандани, кофтинки, навіть джинси з брошками у вигляді черепів. Тоді й цей пасок купила. Батьки чекали, коли я нарешті стану жіночною. Раз знайома просила позичити пасок із черепами, та я відмовилася. Із дитинства не позичаю нікому речі.
Згадує, як накупила торбу пасків у Китаї.
— У Пекіні пояси дешеві. За те, що багато придбала, продавець мені ще один подарував. Він нагадує батіг, який продають у секс-шопах.
Марта зняла 11 кліпів і записала п'ять альбомів. Своє справжнє ім'я приховує.
— Псевдонім Марта обирав продюсер Олег. Ми мали відправляти диск із моїми піснями на якийсь московський конкурс. Його треба було якось підписати. Олег дав час подумати, як називатимуся. Хотіла взяти прізвище бабусі, але продюсер сказав, що це жлобство, і назвав мене Мартою.
П'ять поясів із колекції жодного разу не одягала.
— Їх купувала по одній схемі — зайшла в магазин і не могла очей відвести. Уже вдома роздивилася, що червоний, золотистий і леопардовий паски немає з чим комбінувати. Такого яскравого одягу не ношу.
4 
35413
Коментарі