— Колись працювала на поштамті. Як мала час, брала почитати "Газету по-українськи". Вона мені полюбилася. Почала передплачувати й висилати квитанції на адресу редакції. Кажу внукам: якщо виграю, то дам вам по 100 гривень, — розповідає 70-річна Любов Коваль із села Оноківці Ужгородського району на Закарпатті.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на рік і виграла 500 грн.
— Перед цим приснився сон. Приходить дівчина і каже: "Ваша матір прислала вам 500 гривень". Якраз було 10 років, як вона померла. Через два тижні в ящику знайшла білий конверт із редакції. А недавно отримала виграні 500 гривень. По 100 дала внукам, як обіцяла.
У шлюбі з 69-річним Іваном Івановичем живе 48 років.
— Раніше з чоловіком мали трикімнатну квартиру в Ужгороді. Але переїхали в село до свекрухи, бо їй було за 80, — говорить Любов Юріївна. — Чоловік усе життя працював зварювальником, був великим спеціалістом. Я в школі мріяла пов'язати свою професію з математикою. Вчилася гарно. Поїхала поступати в університет. Але фізику здала на "трійку". Сестра заставила піти в технікум радянської торгівлі. Закінчила його з червоним дипломом. Більшу половину життя робила в торгівлі. А перед пенсією — в Ужгородському поштамті 14 років була сортувальником. Народила двох доньок. Вони живуть в Ужгороді. 46-річна Оксана Павлюк працює в "Укртелекомі" заступником начальника господарчого відділу. 42-річна Наталія Граб — продавцем у магазині.
Коментарі