"Д іаметр шляпки — 285 міліметрів, а товщина ніжки — 85. Ще 3 сантиметри ніжки залишилося в землі, — розповідає про знахідку полтавець 68-річний Леонід Булава. Він працював на кораблях дальнього плавання. Бував у Африці, на Кубі, в Італії, Японії, Греції. Із 1988 року трудився на Алмазному заводі в Полтаві. Два роки тому вийшов на пенсію. — На "голові" гриба виріс грибочок. Я знайшов його 30 вересня в Малоперещепинському лісі".

Спочатку Леонід Михайлович не взяв гриба. Думав, отруйний.

— У той день я зібрав дві третини відра, — згадує Булава. — Знайомі завернули вправо і принесли по два-три відра. Зате я знайшов цього красавця — 1108 грамів. Спочатку він мені здався білим. Знавці сказали, що польський. Я в Полтаві живу 20 років. Знайомі показали мені два види грибів — маслюки та білі. Інших не збираю, щоб не отравиться.

Гриб, який знайшов Булава, — не червивий. Хоча зазвичай такі вражають жуки.

Велетенського підосичника знайшла і школярка Марина Півень із міста Зіньків на Полтавщині. Удома гриб зважили — майже кілограм. Марина та її однокласниці фотографувалися біля красеня на згадку, а потім його засмажили.

Торік у вересні на Полтавщині житель Дніпропетровської області Олексій Григоров знайшов шість порхавок діаметром 40–70 см і вагою до 8 кг.

Грибники кажуть, цього року, в порівнянні з минулим, грибів менше. Урожаю завадила спека, вважає 50-річний Василь Фещенко з села Добрянка Ріпкинського району Чернігівщини.

— Оце як пішли дощі та потепліло, полізли польські, маслюки.  Білі трапляються рідко. Та й людей у лісі багацько.

Цьогоріч великих грибів Фещенко не знаходив. Зазвичай сушить їх, бо не любить смажених велетнів.

29-річний Кирило Бадьор із міста Черкаси каже: найкращі гриби — середні.

— Малими не наїсися, а великі — несмачні. У нас грибів цього року менше. Маслюки є, а білих немає.

На Волині сезон збирання грибів триває із серпня. Грибники розчаровані — неврожай. Найцінніших — боровиків, лисичок і зелениць — мало.

Марія Романів, 47 років, із міста Старий Самбір на Львівщині збирає гриби в лісах неподалік сіл Сушиця, Великосілки. Каже, через затяжні дощі сезон "тихого полювання" розпочали пізніше.

— Завжди ходжу за грибами на початку вересня. А то тільки тепер з"являються боровики, рижики, підосичники, червоноголові гриби, лисички. Опеньок досі не видно.

Галина Мазур, 50 років, із села Стара Гута Хмільницького району Вінниччини цього року назбирала шість відер опеньок. Щороку вона знаходить два-три мішки.

— Грибочки всі рівненькі, мало червивих. Мабуть тому, що дощі пройшли. У лісі до сіх пор земля мокра, — розповідає Мазур. За грибами вона їздила до Калинівського лісу за Хмільником.

×