32-річний Костянтин Косинський — модель і актор. Грає в театрах "Браво", "Візаві". Він — обличчя марки Михаїла Вороніна.

— На подиум выходят даже бизнесмены, — говорить. — Директор мережі магазинів "Лескаль" Михайло Рижов працює моделлю. І директор пивного ресторану "Паспарту" Валерій Грицанчук. Але в них це хобі.

Зазначає, що моделі в Україні багато не заробляють.

— За перший вихід у Вороніна 7 років тому отримав 35 доларів. Сім із них забрало агентство "Лінія 12".

Костянтин замовляє капучино в театральному ресторані "Браво".

— Часто зарплату видають одягом, — веде далі. — Маю шість костюмів від Вороніна, зокрема смокінг і пару лляних. Одягаю їх на конкурси краси. На відкритті магазину "Домус Україна" грав Остапа Бендера й Тарантіно. У Вороніна підійшов костюмчик на роль Остапа — синій смугастий піджачок і біленькі штани. Я одягнув його, а потім повернув назад, бо він із нової колекції.

Офіціант ставить на стіл капучино.

— Ложечку принесіть, — каже Костянтин йому в спину.

— Головне — встигнути переодягнутись, — продовжує. — На церемонії "Людина року" мав півтори хвилини, щоб шаровари і жилетку змінити на вечірній смокінг. Одяг накинув, а туфлі не налазять. Хтось набив у них паперу.

Чотири роки тому Косинський брав участь в реаліті-шоу "Гарем".

Я без тата з п"яти років

— Був два тижні на острові в Кенії, — перекидає ногу на ногу. — 18 хлопців змагались за увагу чотирьох дівчат. Потрапив у вісімку кращих. Мене почали знімати в журналах. Старші жінки, — усміхається очима, — хвалили за інтелект. Хотіли заарканити. Одній було за 40, іншій — 45.

Як підтримуєте форму?

— Не п"ю, не курю, займаюся сексом. Дієт не дотримуюся, їм удень і вночі. Люблю м"ясо. Подобається східна кухня. Сам роблю салати з овочів. Удома є ваги, зважуюся постійно. Уже сім років маю 82 кілограми, — хвалиться. — У мене 50-й розмір одягу. Маю тренажер, гантелі, штанги. Літом плаваю на Дніпрі. А після моря обов"язково ходжу в солярій, щоб закріпити загар.

У клубах відпочиваєте?

— Ні, лише працюю. Мав півторарічний контракт із клубом "Фрідом". Стриптизерки сплутали мене з Авраамом Руссо. Я роздав автографи, а тоді зі сцени представився: Костянтин Косинський.

Каже, любить ресторан "Петрович" на Подолі в Києві:

— Він оформлений у стилі СРСР. У мене ностальгія за дитинством. Я потомствений козак, народився в Енергодарі. Весь рід батька, Івана Яковича, йде від Запорізької Січі. Кажуть, я схожий на італійця чи на татарина. Мама, Надія Василівна — українка, від неї в мене блакитні очі. Вона пенсіонерка, живемо разом. Батьки розлучились, то я без тата з п"яти років. Минулого року їздив у Енергодар, заходив до нього. Сім"ї не має. Ходив на могилу до бабусі й діда в селі Водяне, за десять кілометрів від міста. Із двоюрідними братами Віталіком і Русланом побував на сільській дискотеці. Ще маю сестру Ларису. Вона працює завучем з виховної роботи в гімназії.

Які жінки подобаються?

— Не люблю сильно нафарбованих, — морщить лоба. — Щоб уранці було приємно дивитися. Уперше закохався у віце-міс України Ірену Матвієвську. Нам було по 20, зустрічались чотири роки. Тепер уникаю моделей, бо не всі — розумні, ще й капризні та стервозні. Зустрічаюсь зі студенткою театрального університету Вікою, їй 18. Займається бальними танцями в Будинку вчителя.

Сам Косинський зараз репетирує в театральній агенції "Бенюк і Хостікоєв".

— Ставимо "Запорожця за Дунаєм". Прем"єра відбудеться на День незалежності. Із Хостікоєвим познайомився на зйомках серіалу "Сльози кохання" для телеканалу "1+1". Граю водія та друга Хостікоєва Нікіту.

1974, 23 вересня — Костянтин Косинський народився в Енергодарі Запорізької області, в сім"ї будівельників
1992 — менеджер у страховій компанії "Віста"
1994–1999 — виконавчий продюсер агентства "Поло"
1997 — закінчив Європейський університет, факультет менеджменту
1999 — вступив до Національного університету культури
із 2000 — модель на показі костюмів від Михаїла Вороніна
2003 — учасник реаліті-шоу "Гарем" на телеканалі "1+1"
із 2005 — актор київських театрів "Браво", "Візаві"

×