"В одне із сіл Гайсинського району до Наталії Прокопчук за підписом представника українського посольства в Італії надійшла телеграма: "Повідомляємо, що Ваш чоловік Михайло Антонович Прокопчук загинув через непередбачувані обставини. Просимо забрати тіло із моргу для захоронення".
Село стояло на вухах, бо всі знали сім"ю Прокопчуків. Михайло колись був водієм автобуса, Наталя на консервному заводі працювала, зараз — на обліку в центрі зайнятості. Нажили трьох дітей: Мишка, Максима й Марійку. Знали, що старший Прокопчук в Італії. Михайло потрапив туди випадково. Спочатку закохався у Валентину, її зустрів у автобусі. Почав із нею зустрічатися. Він навіть хотів покинути сім"ю заради неї. А тоді Валя поїхала в Італію. За кілька місяців написала листа, запрошувала Мішу до себе, обіцяла влаштувати його садівником. Михайло позичив грошей, оформив папери, попрощався з ріднею — і за кордон. Там Валентина представила Михайла як свого чоловіка. Та якось дізналася, що сеньйора плату за харчування Михайла вираховує із зарплати Валентини. Мовляв, ви чоловік і жінка — розберетеся. "Міша, ти що, збираєшся жити за мій кошт?" — не витримала Валентина, коли Мишко колотив лопатою розчин, щоб оновити фасад будинку. "Яка різниця? Я платитиму тобі" — "Ти хочеш зробити мене продажною?!" — "Валю, не сердься, але поки в мене немає легальних документів, тобі доведеться потерпіти мене. Ми з тобою не чужі" — "Що, може, одружишся зі мною?" — "Я тобі цього не обіцяв".
Тоді роздратована жінка, кажуть, замахнулася на нього ножем, а чоловік закрився лопатою. Останнє, що він пам"ятає, — це її закривавлена сорочка. Подумав, що випадково вбив Валентину, і втік до 16-поверхівки, де жив з іншими заробітчанами. Там видерся на дах і стрибнув. Виявилось, що Михайло тільки подряпав Валентину. А от ховати його коханка не захотіла. "Він не чоловік мені, — переконувала в посольстві, показуючи паспорт із синьою обкладинкою і тризубом. — У нього є сім"я, нехай хоронить". "У мене немає таких коштів, щоб забрати його тіло на батьківщину, — вже вдома плакала Наталя, законна дружина. — Він жодного разу за рік не прислав ні копійки! Назвався її чоловіком, нехай вона й турбується, а в мене є діти". Урна з прахом Михайла Прокопчука досі перебуває в Італії. Валентина не хоче її забирати. А Наталя повикидала всі чоловікові фотографії".
Листа підписала Тамара Грамарчук із м. Гайсин Вінницької обл.
1 
1
Коментарі