94-річний Кирило Дорошенко з міста Немирів — найстарший водій на Вінниччині. Їздить "таврією" кольору слонової кістки. За 67 років водійського стажу його ні разу не штрафували.
— Буває, везу людей на рибалку, по гриби чи на базар. У когось іменини — приглашають, маю явитися. Когось Бог покликав на той світ, тоже треба, — каже Кирило Карпович. — Іще недавно їздив своєю машиною в гості до дочки в Москву. Від дому до них виходило 18 годин путі. У мене там двоє онуків та п"ять правнуків.
Каже, що працівники Державтоінспекції зупиняють рідко.
— От біля Вороновиці (селище за 12 км від Немирова. — "ГПУ") совпадєніє таке. Тільки на газ пожму, можу до 120 із гачком — і бачу: обігнав машину ДАІ. Уже начинаю тихіше їхати. У цей момент даїшники переганяють мене. Тормозять. Просять покликати шофера, не вірять, що я сам за кермом. Те, що я з вєтєрком проїхав, то бачив, що дорога була свободна. Нема помєх, опасності для людей. Почему не поїхати по-людські? Хто його знає, скільки осталося.
"Таврією" їздить шість років. Автомобіль йому видали як інваліду Другої світової війни.
— Короче говоря, було у мене машин десь із 30. Я їх міняв. Якщо починаєш ремонтіровать, буде дороже стоїти, чим купити новую.
Водійські права Кирило Карпович отримав 1943-го.
— Був в армії, здав усі нормативи, за ісключенієм їзди на автобусах. А по-настоящому почав їздити через два роки, як закінчив військово-медичну академію імені Кірова в Ленінграді. Ми тільки освободили Варшаву. На границі між Польщею і Германією біля річки Одер шофер наїхав на протівотанкову міну. У мене було до 20 поранених. Я підійшов до однієї машини, німецької обикновенної трофейної. Пересадив живих, повіз їх у госпіталь.
Кирило Карпович їздить без окулярів.
— Виписав одні очки, та вони не підходять. Обхожуся без них. Питають, як у свої роки так добре виглядаю. Я вєчно трудився. Ніколи не залягав у сплячку. Постійно в двіженії, от і вироботався інстинкт самосохранєнія.
2 
35413
Коментарі