У місті Звенигородка на Черкащині 28-річна Тетяна СИРИЦЯ відгуляла весілля з ровесником Юрієм ШПІЛЬКОЮ. Вони брали участь у шоу "Наречена для тата" на каналі СТБ. Із п'яти пар-учасників проекту лише у них склалися стосунки.
— Якось жінка, в якої винаймала квартиру, кинула мені на карти. Сказала: "Показують біля тебе молодого чоловіка з дитиною". Здивувалася. Звідки він міг узятися, коли з такими не спілкуюся? Та вийшло, що її пророцтво збулося, — розповідає Тетяна Сириця. — Заповнила анкету на сайті каналу, а потім про це забула. Через кілька тижнів мені подзвонили і попросили прислати відео з відповідями на запитання. Опісля поїхала на кастинг до Києва. Розповіли, що місяць маю жити з чоловіком, який сам опікується 8-річним сином. Це зачепило, бо мене теж виховував батько. Мама померла, коли мені було 12 років.
— Про кастинг випадково почув по радіо, — розповідає Юрій Шпілька. — Син почав просити: "Папа, спробуй!" Виховую його сам. Дружина нас покинула. Після розлучення її позбавили прав.
Тетяна має дві вищі освіти — еколога та економіста. До 2014 року жила в Луганську. З початком війни переїхала до баби на Черкащину. Влаштувалася на роботу, винайняла квартиру. Юрій Шпілька мешкає в селі Майданівка поблизу Звенигородки. Працює на підприємстві "Звенигора" майстром цеху по догляду за твердими сирами.
— Мені до останнього не казали, що чоловік із села. Торік 10 жовтня до мене приїхала знімальна група, — згадує жінка. — О першій ночі повезли до готелю у Звенигородку. Вранці звідти півгодини їхали якимись лісами. Коли у Майданівці зупинилися біля будинку, я захвилювалася. Юрій зустрів біля двору. Високий, гарної статури, симпатичний і галантний. В будинку прибрано. Світлі і великі кімнати, є зручності, інтернет. Звернула увагу, що на кухні багато приправ і великий вибір чаїв. Не знала, як його син Юрчик мене прийме. Обняла його, а він подарував листівку зі словом "мама". Вже згодом Юрі розповіла про своє життя. Наголосила, що не визнаю цивільних шлюбів. Не приховувала, що хотіла б жити в місті.
Фінал програми знімали в Мукачевому на Закарпатті. Тетяна і Юрій зізналися одне одному в симпатії і заручилися. Юрій подарував Тетяні перстень.
— Тоді працювала в "Епіцентрі" фахівцем відділу комплектації, — каже Тетяна. — Коли написала заяву на звільнення, директор відпускати не хотів. Пропонував знайти роботу і Юрі. Та рішення вирішила не змінювати. У грудні Юра з Юрчиком приїхали по мене. Відтоді живемо разом.
— Підготовкою до весілля займалися самі, — продовжує вона. — Складали списки гостей, меню. Прикрашали зал: робили паперові квіти, вази з пляшок. Бабуся дала вишиті рушники. Сукню подарувала невістка подруги моєї свекрухи. Сказала: "Якщо не віриш у забобони, я з радістю віддам". Вирішила прийняти, бо пропонувала від щирого серця. Сукня виявилася саме такою, як я собі уявляла. Юрі купили костюм. Перед весіллям хвилювалася: снилося, то оператори не доїхали, то гостям їжі не вистачило.
Святкували в кафе "Лісова пісня". Запросили 80 гостей.
— У день весілля пішов дощ. Кажуть, це хороша прикмета, — говорить Тетяна. — Після одруження відпочивали в Одесі. Вже маю новий паспорт і звикаю до прізвища Шпілька.
"Називає мене по імені. Не наполягаю, щоб казав "мама"
Переселенка з Луганська Тетяна Сириця займається домашнім господарством у місті Звенигородці Черкаської області. У майбутньому разом із чоловіком планують відкрити кафе "Наречена для тата".
— Улітку сапала город, насадила квітів, побілила хату. Тримаємо кролів і курей. Знайшла тут подругу, вона теж переселенка. Підтримують батьки Юри, які живуть неподалік. Мій тато за нас дуже радий. Але каже: "Доця, я завжди буду молитися, щоб ви переїхали в місто", — розповідає вона. — Вранці готую своїм чоловікам сніданок. Спочатку випроводжаю Юру на роботу, а пізніше — Юрчика в школу. Він називає мене по імені. Не наполягаю, щоб казав "мама", хоч у телефоні я так і підписана. Для мене важливіше, щоб у нас були довірливі стосунки. Допомагаю йому з уроками, вчу їздити на роликах.
3 
35413
Коментарі