У селі Хоменки Шаргородського району Вінницької обл. сім"ю Богоносюків знають як родину, що купила віслюка. Живе вона в центрі. На подвір"ї дві хати, недобудований хлів та возик. Ще один будинок Богоносюки спорудили неподалік, для старшої доньки  Валентини. Господарі обрізають дерева в садку.

— Людоньки, — береться за голову 71-річна Катерина Богоносюк. — Відколи купили віслюка, так і їдуть зі всього світу. Навіть із Польщі. Їм хтось сказав, що в селі розводять віслюків. Приїздили тут купувати.

66-річний Віктор Богоносюк миє надворі руки й заходить до хати.

У приміщенні зимно. Грубу розпалюють лише ввечері, бо вона димить. Господиня приносить із кухні підігріті голубці та солодку воду.

— Я п"ю лише солодку воду. А моя жіночка воду з таблетками, — каже чоловік і відхиляє подушку, на якій спить дружина.

Під подушкою лежить з десяток різних пігулок.

— У мене давлєніє, от і мушу пити, — відказує господиня. — А ти, діду, не патякай багато. Він у нас замолоду на квартирі жив. В армію від нас пішов, а я його чекала два роки.

Катерина Омелянівна жила із сестрою Марією. Мати померла від пухлини мозку, коли дівчині було 16. У 25 років вона вивчила букви за букварем. До школи не ходила — доглядала хвору матір, яка була лежачою.

— Женихів багато було, — згадує жінка. — Але хто прийде та подивиться, як я бідно живу, не хочуть сватати. А Вітя сам з небагатої сім"ї і трудящий.

Віктор Богоносюк був 12-ю дитиною в сім"ї. Після 9-го класу закінчив радіотехнічний технікум, отримав направлення до Шаргородського району.

— Жінка в мене молодець. Лише бурчить, коли п"ю горілку, — каже Віктор Андрійович, коли господиня виходить на кухню ставити чайник. — Мені її нільзя, бо скаче давлєніє.

Вісім місяців тому сім"я Богоносюків купила віслюка. Сусід Володимир привіз тварину з Одеси. Придбав там за 1500 грн.

— Володя грузовиком картошку возить, — розповідає Катерина Омелянівна. — Я й попросила, щоб ослика привіз. Чула від знайомих, що їх у Одесі розводять. Він привіз двох віслюків. Дівчинку ми купили, а хлопчика Борю забрали сусіди, які рядишком живуть.

Горілки мені нільзя, бо скаче давлєніє

На запряженому віслюком возі їздять дід із бабою та їхні доньки. Онуки стидаються.

— Я в дєтстві мєчтала про віслюка, — згадує господиня. — Особєнно зимою, коли треба йти в ліс по дрова. Можна було по гриби й малину їздити. У наших сусідів був ослик. Возив їм яблука з колгоспного садка. А ми були сиротами з сестрою, усе робили самі.

Ослик мало їсть, води не п"є, — веде далі жінка. — Зато робить лучче, ніж коняка. Перевезли на ньому всю картошку з городу і кукурузки привезли.

Подружжя йде до хліва.

— Юлька, — гукає господар.

Із хліва визирає заспана морда тварини.

— Бачте, спала. На ім"я відгукується. Нам її привезли вже з таким іменем. Як кличеш по-іншому — не реагує.

— А ще вона дорогу запам"ятовує, — додає жінка. — Знає, як на город іти, навіть управляти нею не нада.

Найбільше Юлька любить цукерки. Якщо відчуває солодке, лізе в кишеню мордою.

— Це вже другий віслюк у нас, — каже Віктор Андрійович. — Два роки тому був Мішка. Но він заболів, мусіли здати на бойню. Його нам привезли з Молдавії.

У двір заходить сусідка Марія Тимощук.

— Знов вас фотографірують, — каже жінка. — А я свого віслюка продала, була б тоже фотозвіздою.

Марія Тимощук купила віслюка Тимофія, але перепродала його в сусіднє село Джурин, бо дуже кричав.

Віктор Богоносюк хвалиться, що заробляє на Юльці.

— Їхали мєнти, побачили і стали проситися сфотографуватися. Я їм сказав, що спішу. Найстарший витягнув п"ять гривень, дав мені.

Юльку запрягають у воза. Вона виривається й біжить до воріт.

— Три дні простояла у хліві. А вона ще молода, хоче розімнутися, — зауважує господар.

— Думаю, що наша Юлька вагітна, — додає господиня. — Віслюка брали в сусідів, доки вони ще його не продали. Навесні народить малих, ми їх донькам пороздаємо.

1936, 15 вересня — Катерина Федчук народилася в селі Хоменки Шаргородського району Вінницької області
1941, 28 червня — Віктор Богоносюк з"явився на світ у селі Якушинці Вінницького району
1960 — закінчив радіотехнічний технікум; влаштувався на роботу в село Хоменки
1965 — Віктор та Катерина одружилися
1967, 18 грудня — народилася донька Валентина
1971, 20 квітня — з"явився на світ донька Галина
2007 — купили віслюка Юльку

×