Рік тому не стало народного артиста України Івана Мацялка, засновника гурту "Соколи". Вдова співака, актриса Драматичного театру ім. М. Заньковецької Валентина Бондар-Мацялко, 34 роки, живе із 9-річною донькою Ганнусею поблизу парку "Шевченківський гай" у Львові.

— Сьогодні Іван приснився. Був одягнений по-домашньому, в спортивних штанах, куртці. Каже: "Усе зі мною добре", — розповідає Валентина. — Ганнуся захворіла, мала температуру сорок. Я поїхала по ліки, повертаюся, а донька каже: "Приходив тато. Доторкнувся до мене рукою, й температура спала".

Запрошує на кухню. На стіні чорно-біле фото Мацялка. Розповідає, що познайомилася зі співаком 13 вересня 1993-го в Дрогобичі. Іванові тоді було 39, Валентині — 19.

— На першу зарплату в театрі вирішила купити винограду, — згадує. — В овочевому магазині стала в чергу. Чоловік переді мною купив і каже: "Може, ви б мене трохи провели?". То був Іван. Відтоді щороку купували виноград у вересні — святкували річницю нашого знайомства.

Зустрічалися п"ять років.

— Коли Іванові було 20, батьки дорікали, що не одружився. А він відповідав: "Не можу, моя дружина ще в колисці", — розповідає Валентина. — На перше побачення прийшов у шикарному білому плащі. Коли побачила цей одяг, хвилясте волосся, сказала собі: "Це мужчина моєї мрії".

У 1996-му Мацялко залишив гурт "Соколи" і переїхав до Тернополя. Валентину запросили в театр ім. М. Заньковецької. Їздила до чоловіка кожні вихідні.

— Іван захворів синдромом Рейтера — на гостру форму ревматизму. Казав: "Залиш мене. Ти молода, а я можу стати інвалідом". Коли йому стало краще, пообіцяв обвінчатися в Римі. У 1998-му сказала йому, що чекаємо на донечку. Іван дотримав слова. Розписалися в Україні, а вінчатися поїхали в Італію. Навіть не купували весільної сукні, — згадує. — А в Римі побачили ціни в магазинах і жахнулися. Найдешевша сукня коштувала 1500 доларів! Я плакала. На щастя, продали нам велику сукню за 400 доларів — я ж вагітна була.

Напередодні весілля молодят благословив Папа Римський Іван Павло ІІ.

— Потрапили на аудієнцію з кількома поляками, — розповідає. — Папа здивувався: "Що це за делегація — троє людей?" Йому пояснили, що це актори з України приїхали брати шлюб.

Ганнуся готує зелений чай. Дівчинку назвали на честь матері Івана.

Вінчатися поїхали в Італію

— Як виросту, буду гімнасткою або співачкою, — каже Ганнуся. — Хочу бути схожою на Ані Лорак або Тіну Кароль.

Валентина розповідає, що вінчалися в римській церкві мучеників Сергія і Вакха.

— Цю церкву в 1933-му придбав Йосип Сліпий для українських вірян. Розташована біля самого Колізею, — пояснює. — Подивитися на шлюб прийшли багато наших заробітчан. Іван жартував, коли я кидала цукерки на порозі церкви: "Хто перший спіймає цукерку, швидше всіх знайде роботу". Потім пішли обідати в ресторані при церкві. Монахи-студити з Лемківщини попросили у владики Гліба Лончини дозволу поспівати нам сороміцьких коломийок. А коли фотографувалися в Римі — це було щось неймовірне, — примружує очі. — Італійці думали, що кіно знімають: Іван бігав від будинку до будинку, я своїм шлейфом підмітала вулиці.

Наприкінці 2006-го року в співака виявили рак щитовидки.

— Я до останнього вірила, що все обійдеться. Його тато дожив до 83 років, пройшов війну. Іван не мучився, як це буває в онкохворих. Постійно усміхався.

На могилі на Личаківському кладовищі співакові поставлять пам"ятник. Роботу замовили скульптору Василеві Яричу.

— Гроші дав голова профкому Одеського припортового заводу Володимир Дрібнохід, — тихо говорить. — Він один із небагатьох, хто підтримав Івана під час хвороби. Перерахував на його рахунок 10 тисяч гривень, сказав: "Друзья, ни в чем себе не отказывайте". Але директор цвинтаря каже, що бронзовий пам"ятник не вписується в ландшафт Личакова. Хотіла до дня народження Івана у вересні зробити великий концерт в Оперному театрі. Та директор Тадей Едер відмовляє: "Валентино, у нас оренда 50 тисяч гривень. Зроби краще концерт у філармонії".

Валентина Бондар народилася на Житомирщині.

— Моя двоюрідна сестра Наталка була балериною, зараз має свою балетну школу в Пенсільванії, — розповідає. — Коли я вступала в театральне, конкурс в училищі був 30 чоловік на місце. Читала монолог вдови. Хтось із комісії сказав: "Уберите бордюрчик". А я ж дитина з Полісся, російської майже не розуміла. Подумала, що просять підняти спідницю. А вони просто хотіли, щоб забрала стілець.

На вечерю до роковин смерті чоловіка Валентина запросила лише найближчих родичів і друзів.

1974, 30 травня — Валентина Бондар народилася в с. Володар-Волинський Житомирської області
1989 — вступила в Дніпропетровське театральне училище
1993 — приїхала працювати в Дрогобич, 13 вересня познайомилася з Іваном Мацялком
1996 — переїхала до Львова
1998, 17 листопада — Іван і Валентина повінчалися в Римі
1999, 1 лютого — народилася донька Ганнуся
2007, 28 липня — Іван Мацялко помер від раку щитовидки

×