"Так, я дядько Ірочки Білик. О, це моя улюблена племінниця, — каже дядько співачки по материній лінії 68-річний Анастасій Панченко з Канева. — Ірочка тут щоліта була".
Він має на увазі с. Кумейки під Черкасами — рідне село Анастасія Панченка та батьків Ірини Білик. Нині Анастасій із дружиною Валентиною живе в 4-кімнатній квартирі в Каневі. Їхні дорослі діти з сім"ями перебралися до Києва.
У Кумейки Панченки приїхали до дідівської хати, що стала їхньою дачею, — пофарбувати паркан. У такій же хаті, трохи далі, проводила шкільні канікули й Ірина. Запитую, чи племінниця часто нині буває в селі.
— Зараз рідше. Оце недавно дзвонила, запрошувала в Черкаси на концерт. То не зміг поїхати, я інвалід першої групи після Чорнобиля. Валічка була. Ірочка дала сто доларів і подарунків. Привезла з Америки віскі в залізній пляшці. Відкриємо на моє 70-річчя, — усміхається чоловік.
— А мені подарувала духи французькі, — розповідає 65-річна Валентина Миколаївна. — Анастасію у 2000 році робили операцію на нирках, то гроші Іра давала. Нам тоді зарплати затримували.
Анастасій Панченко розповідає, що в батьків їх було троє. Сестра Катерина й Галина (матір Ірини Білик. — "ГПУ") живуть у Києві. Батько Ірини Микола Семенович — теж із Кумейок.
— Якось Іра маленькою запхнула зернину в ніс. Баба сушила на лежанці кукурудзу. Галя приїжджає з Києва й розказує, що повела її до лора, бо почала дитина гундосити й наче насмарк десь узявся. А лікар вийняв кукурудзину. Вона вже й проросла в носі, — розповідає дядько.
Якось Іра маленькою запхнула зернину в ніс
Валентина Панченко згадує, що Ірина була дуже акуратною. Добре вчилася.
— Змалечку вірші писала, у балетну школу ходила. Як хтось прийде до них, вона зразу — за пачку й на ципочки. Ставала, як на сцені, казала: виступає народна артистка Іра Білик.
— Наш син Юра часто жартував над нею. Вона ж акуратістка була. А він гасає весь день. Баба заставляє мити ноги ввечері, він не хоче. А Іра помиється. То він сажою понамальовує їй сонній вуса. А вона тоді всі подушки повимазує.
Анастасій та Валентина ставлять біля хати синій і червоний пластикові стільці. Чоловік знімає картуза, сідає. Жінка йде до хати — по сімейний альбом. Підбігає сіамський кіт.
— Це — сусідський. Як приїжджаємо, вони збігаються. Ми їх підгодовуємо, — кажуть господарі.
— З Анастасієм ми вже 44 роки разом, — розповідає Валентина Миколаївна. — До армії зустрічалися п"ять років. Три роки потім його з війська чекала. Слава Богу, й дітей поодружували, й онуків діждали. 33-річна донька Людмила працює консультантом по хутру в магазині. 43-річний Юрій — гендиректор агенції "Українські ділові контакти". Десятирічний Людин син Артьомка виступає в київському Театрі імені Франка. З молодшим Ступкою грає у виставі "Брати Карамазови" жебрака. Юрина донька Анічка вчиться в університеті культури в Михайла Поплавського. А син Стасік поступив у столиці до авіаційного університету, — каже Валентина Миколаївна.
Анастасій Панченко розповідає, що інвалідність отримав після трьох чорнобильських вахт.
— Спочатку почали пухнути ноги. Раз довелося навіть розрізати чоботи. Тепер — ось що, — показує гулі вище пальців на руках.
Чоловік говорить, що в селі живе Ірина хрещена — Любов Сотникова, 59 років, колишня вчителька молодших класів. Її хата на в"їзді до Кумейок. Господиня на городі граблями згрібає старе картоплиння. Біля її ніг стоїть кошик для помідорів. Жінка одягнена у футболку із зображенням Ірини Білик.
— Ірочка була в селі у 2002 році, — згадує Любов Сотникова. — Приїхала й роззулася в дворі. Хотіла по траві походити босоніж. Та її менеджери не дозволяли. Я їй напекла пиріжків, дак вони забороняли їй їсти.
Господиня веде до хати. На столі біля вікна стоїть велика керамічна ваза з двома десятками прапорців різних політичних партій.
— Тут у мене й "Нашої України", й Партії регіонів, і Литвина, — показує жінка. — Я така агітаторка. Коли жила в Черкасах, агітувала за Юлію Тимошенко. А як батьки померли, переїхала в батьківську хату. Мені тут так харашо, так спокійно. Чоловік Микола поїхав до сина в Черкаси.
Ми з Іриною мамою Галею з дитинства дружимо. Вона й кумувати мене взяла. Іру хрестили в Мошинській церкві в нашому районі. Таємно, бо тоді ж не можна було.
1939, 16 липня — в сім"ї Олени та Якова Панченків у селі Кумейки Черкаського району народився Анастасій
1942, 22 січня — народилася Валентина Волковська
1958–1961 — Анастасій служить в повітряних військах
1963, 31 серпня — Анастасій і Валентина одружилися
1964, 29 червня — народився син Юрій
1967 — отримали квартиру в Каневі на Черкащині
1971 — купили "запорожець"
1973, 13 грудня — народилася донька Людмила
1975 — Валентина закінчила будівельний технікум у Ржищеві Київської області, через рік цей заклад закінчив Анастасій
1996 — вийшов на пенсію за інвалідністю
2002 — Панченки з"їздили до Трускавця за "чорнобильською" путівкою
2005 — зробили євроремонт у квартирі
2 
35413
Коментарі