Черкащанка 59-річна Ганна Бодарчук гадає на кавовій гущі, по руці, на картах Таро, знімає порчу, лікує від алкоголізму, захищає від енергетичних вампірів, невдач у коханні та бізнесі.
Ворожка живе в приватному будинку на вул. Пролетарській, 105. Вхід від хвіртки до дверей застелений різнокольоровими килимами. На порозі з мобільним у руці зустрічає донька ворожки 14-річна Інна. Вона одягнена в довгу чорну спідницю та кофту.
— Мама раніше і на дім виїжджала, коли хтось просив, — каже російською. — Тепер уже не їздить. Вік не той.
Заходимо в кімнату для ворожіння. Посередині столу лежить Біблія та "Енциклопедія гадання", у підсвічнику горить свічка. Ганна Миколаївна одягнена в чорну спідницю та смугасту кофту. На шиї — товстий золотий ланцюжок і великий хрест.
— Я по очах бачу долю людини, — сідає за стіл. — Гляну — і все розказати можу: і про здоров"я, і про сім"ю, і про казьонний дом, і про чоловіка будущого.
Каже, що такий дар отримала від матері Марії. Вона померла 30 років тому від нервового виснаження.
— Ворожіння впливає на здоров"я, — пояснює ворожка. — А бабуся лікувала дітей від епілепсії. Вона почала бачити по очах у 14 років. Мама розповідала, що бабуся народилася не такою, як усі. З двома зубами.
Ганна Бодарчук розкладає карти. Каже, що місцеві дівчата часто приходять скаржитися на самотність.
— Якось привели дівчину. Молоду, гарну. Я їй вінок безшлюбності молитвами вичитувала. Невдовзі її взяли заміж. Потім приходила дякувати, — розповідає. — Свячену воду для гадання мені привозять із Києво-Печерської лаври та з монастиря у Підмосков"ї. А цілющу сама привезла з Єрусалима. Обійшла там усі храми й мечеті.
Інна сідає біля матері. Дівчина вчиться у сьомому класі. Мати навчила її гадати.
— Інна в мене кмітлива, — каже. — Однокласникам гадає, на скільки напишуть контрольну роботу.
То була душа матері, зі скляними очима
— У школі вчительці по руці ворожила, — додає Інна. — Вона не вірила, що можу передбачати. То я по руці розказала їй всю правду — і про сім"ю, і про чоловіка.
Ганна гадає своєму чоловіку 56-річному Володимирові.
— Він часто їздить у справах, займається заготівлею скота, — каже. — Я йому кажу, коли бізнес буде невдалий. Прожили душа в душу 40 років. Познайомилися в Молдавії, у місті Тирасполі. Я там працювала медсестрою в педіатричному відділенні.
Четверо синів Бодарчуків живуть у Черкасах, мають власні будинки. Старший син Артур, 38 років, назвав доньку на честь матері.
— Яник співає з шести років, закінчив Одеську консерваторію, — гордо каже про молодшого сина. — Двоє хлопців ще неодружені. Бува, сниться день і година, коли щось лихе зі синами може статися, якась аварія. Тоді дзвоню і не пускаю за кермо. У рік смерті старшої сестри Надії наснилося, що вона помирає від раку. Сон збувся. Сестрі про сон нічого не сказала. Не хотіла лякати.
Чотири роки тому жінка поховала старшого брата Павла. Він скаржився на підвищений тиск, мав хворе серце.
Батька Миколу Ганна не пам"ятає. Говорить, що він помер від хвороби, коли їй не було й року.
— Мати більше заміж не виходила. Перед смертю казала, що приходитиме дивиться, як ми живемо без неї. Якось я прокинулася вночі. Відчула, що наді мною хтось наче стоїть. То була душа матері, зі скляними очима. Вмикаю світло, а нікого вже немає.
2 
35413
Коментарі
1