Дружина подарувала Жолдаку светр

 

Свій 58-й день народження 13 лютого сценарист, кінодраматург і письменник Богдан Жолдак святкував удома.

— Я сьогодні навіть нікого з друзів не запрошую, — чути в трубці м"який, теплий баритон. — Бо грипую потрошку. Тільки своя сім"я...

Розмову перериває веселий дитячий вереск.

— Це моя онучка манюсінька, — радісно сміється Богдан Олексійович. — Яринка. Їй усього рік і три місяці, а вона вже компот п"є. Зі смородини. З мамою прийшла...

Що подарувала дочка Дарина?

— Убойную вещь, — вдавано зітхає Жолдак. — Мобілку. Не люблю ці телефони, вони мене погублять. Але коли вже донечка...

Який апарат?

— А я не знаю, — розгублюється письменник. — Даринко, що це?

— Нокіа 6200, — чути здалеку голос 24-річної доньки пана Богдана.

— Я такий радий, що вона з онучечкою прийшла! — каже письменник. — Ми тут сидимо, п"ємо шампанське і журавлину на коньяку. А на закуску — така смакота! — аж прицмокує Богдан Олексійович.

— Пюрешка з горошком, кисла капуста та огірочки... А для гостей я бережу артемівське шампанське. Воно зроблене за спеціальними пляшковими технологіями.

То гості все-таки прийдуть?

— Може, хтось і буде... Але я ж хворію, шмарклями обвішався, то свої, рідні кажуть: "Закрийся хустинкою!". І я закриваюся, — промовляє, затиснувши руками ніс.

— А друзям буду виставлятися на роботі. Навіть тричі, бо працюю в трьох місцях.

Жити мамочка збирається мінімум до 130

51-річна дружина Ірина подарувала чоловікові светр "Маріна", у перекладі з англійської — морський.

— Вона його замовила у магазині одягу великих розмірів "Богатир". Він у чорно-білу смужку, а розмір — ХХХХХL! Уявляєте? Це десь 68–70! Але найтрагічніше, — засмучується сценарист, — що у дружини сьогодні робочий день. Вона викладає фортепіано у школі мистецтв N4. Мусила їхати на Оболонь в такий холод, — зітхає він.

Ви давно колекціонуєте анекдоти. Розкажіть найсвіжіший.

— Ой, вони всі такі "неприлічні". Треба згадати щось культурне... ну, Янукович із трибуни обіцяє: ми зробимо ваш день прекрасним вже сьогодні! Із залу вигукують: а що ви робили в Алчевську вчора?

Мати Єва Устимівна прийде на сімейне свято?

— Ні, вона по такій погоді не піде, їй уже 85. Вона дзвонила, бажала, щоб я прожив стільки, скільки вона. А мама, до речі, останні десятиріччя ніби застабілізувалася, — голосно сміється Жолдак. — Вона не змінюється і не старіє з роками. Жити мамочка збирається мінімум до 130. Каже мені, що якщо вона вже пережила Гітлера, Сталіна і Януковича, то їй уже нічого боятися. Можете, до речі, подзвонити моїй мамі, вона вам багато цікавого розкаже, — пропонує Богдан Олексійович.

— Мене називають символом дому, — чую, набравши продиктований Жолдаком номер мами.

— Бо мені 85, а будинку — 100. Я ще й допомагаю всім сусідам і з усіма дружу. Сина я вже привітала. А коли він прийде, подарую вірш, який збираюся написати, — каже Єва Устимівна. — Я знаю багато мов, пишу й перекладаю. Останнє, що написала, — вірш правнучці на замовлення онучки Дарини. Даруся попросила малій вигадати такого віршика,

де б із перших літер рядків складався алфавіт. Отож, вийшло 32 рядки. Перший починається з А, другий — з Б... От, наприклад:

А наша Яруня —

Бубочка-манюня,

Вона спить і грається,

Гарно розвивається.

— Приходьте в гості, тоді я вам весь віршик покажу і навіть подарую, — ґречно запросила Єва Устимівна.

1948 — народився у Києві
1972 —закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка
1973 —одружився з 19-річною Іриною Ковальчук
1991 —написав гопак-оперу "Конотопська відьма"
1991–1994 —створив сценарії до фільмів "Відьма", "Козаки йдуть", "Іван та кобила" та ін.
1991–1999 —видав збірки оповідань "Спокуси", "Яловичина, макабреска", "Як собака під танк", "Бог буває"
1993 — став членом Національної спілки письменників України
2000 — прийнятий до Національної спілки кінематографістів України

×