До тіла 8-річного Романа Чарченка притягуються металеві предмети. Хлопчик живе з батьками і старшою на 5 років сестрою Яною в селі Галяве Чорнухинського району на Полтавщині.

Його бабуся — з сусідньої Кізлівки. Нині приїхала до онука в гості.

— Ось наш герой, — 52-річна Лідія Іващенко обнімає Романа. Жінка виносить із хати велику залізну миску. У ній — 50 алюмінієвих ложок і виделок. У пакетику подзенькують копійки.

— Три роки тому в січні ми вечеряли, їли морозиво, — розповідає мати хлопчика 32-річна Інна Чарченко. — Ромка з"їв свою порцію і приклав чайну ложку до носа. Вона повисла, мов приклеєна. Думали, що липка після морозива. Помили, а вона знову пристає. Почали й собі чіпляти — падають. А до нього ще десяток по тілу порозвішували — висять.

— Я тоді накупила апельсинів і бананів, збиралася до них у гості, — перебиває Лідія Михайлівна. — Така завірюха піднялася. Яночка дзвонить: "Бабусю, приїжджай, у нас відьмак появився!".

Мама хлопця працює кухарем у місцевому кафе. Батько Анатолій, 38 років, — оператор газозаправної станції. 1 вересня Роман пішов до третього класу Кізлівської школи. Навчається на "відмінно". Торік за успіхи в навчанні отримав похвального листа та 10 грн премії. Купив китайського електронного годинника.

— Спочатку ходив до Галявської школи, але ми його перевели. Бо в класі було троє дівчат і лише один він хлопець, — говорить Анатолій.

Ким буде в майбутньому, Роман поки що не вирішив.

— Буду пожежником — згорю, міліціонером — уб"ють, музикантом — мозолів натру, — каже серйозно.

Роман Чарченко знімає футболку. З бабусиною допомогою обкладає живіт і груди копійками. На руки, спину та вуха чіпляє ложки й виделки. Стоїть 5 хв., тремтить.

— Тіло ціпеніє, — скаржиться хлопчик. Ложки з вух не спадають, навіть коли він починає трусити головою. За 10 хв. Роман знімає всі предмети. Потім падає на ліжко.

Бабусю, у нас відьмак появився!

— Дуже втомився, і тіло болить, — пояснює він.

— Спочатку вистави на вулиці влаштовували, — розповідає Яна. — Бажаючі подивитися на Ромкині фокуси платили по 50 копійок.

Бабуся заносить до хати зозулясте курча. Віддає його Романові. Воно пищить, тріпає крильми. За хвилину в його руках заспокоюється. Роман кладе курча на підлогу і тримає над ним руку. Те лежить нерухомо догори лапами.

— Отак і лежатиме, доки Ромчик магнетизуватиме його, — дивується Лідія Михайлівна.

— Мені він знімає головний біль, — приєднується до розмови Інна Чарченко. — Подержить кілька хвилин над головою свою руку — і біль зникає. Скаржиться лише, що рука терпне. У сусіда нашого зуб болів. Рома поводив по щоці рукою — той заснув. А в іншого розпізнав язву. "У вас тут дірка" — каже, показуючи на живіт.

Фахівцям хлопчика Чарченки не показували.

— Треба їхати до київських медиків, — переконує бабуся. — Може, колись людей лічитиме. У нас в роду такого ще не було. Правда, бабуся покійного чоловіка була циганкою — гадала й зуби замовляла.

Талановитих дітей слід розвивати, вважає київська цілителька 52-річна Олена Світко.

Романові цілителька радить менше пити молока й не їсти овочів, які містять крохмаль. Бо це забирає енергію. Щодня слід випивати склянку води і "працювати" з сонцем.

— Ставати до нього обличчям і уявляти, що промінь з"єднує світило і сонячне сплетіння. Хлопчик має підняти долоні догори й "пити" ними енергію.

Батькам Романа Олена Світко порадила часто причащати сина і купати у вербовому відварі. Кілограм верби з листочками й корою запарити окропом. Настояти півгодини й облити дитину. Верба очищує від поганої енергії та зміцнює людину.

Педіатри проти того, щоб діти займалися лікуванням.

— Вони мають веселитися, гратися й не думати про турботи, — переконує столичний педіатр Віра Стриж, 46 років. — Юна психіка не готова прийняти чужі біди, встояти проти хвороб та усвідомити поразки.

Олександра Суботіна

1998, 13 листопада — Роман Чарченко народився в с. Галяве Чорнухинського району на Полтавщині
2004 — повісив на носа алюмінієву ложку
2005 — пішов до 1 класу Галявської школи-дитсадка
2006 — продемонстрував магнетичні здібності перед однокласниками у шкільній їдальні

×