Одеситка 40-річна Галина Вавелюк боїться за власну дитину. Минулоріч її донька Наталя, 5 років, почала спілкуватися з уявним котом.
— Кота в нас ніколи не було, — говорить Галина. — У чоловіка на котячу шерсть алергія, та і я більше люблю собак. Торік уранці нагодувала Наташу молочною кашею і посадила дивитися телевізор. З кухні почула, що донька з кимось говорить. Думала, підспівує. Вона часто співає, коли дивиться мультик про Білосніжку. Заходжу в кімнату: телевізор виключений, а доця каже: "Мамо, диви, до нас котик прийшов". Я у всі кутки заглянула: кота ніде не було.
Відтоді дівчинка почала бачити тварину всюди.
— Наталка навіть описує його. Каже, в котика пухнастий хвостик і великі вушка. Коли їмо, кличе його до столу. Заставила мене поставити йому під холодильником мисочку з молоком. Спочатку мирилася, думала, то дитячі фантазії. Якось пішли купувати їй іграшку на день народження. Доня лялькою захопилася. Приїхали з покупкою додому, а Наталка в сльози: "Мамо, ми котика в магазині забули". Відмовлялася їсти та спати. Мусили вертатися в магазин за котом, якого нема.
Галина народила Наталю в 35 років.
— Їздили до бабок. Одні кажуть, що то в дитини бурна фантазія, інші — що донька в мене пізня, може мати певні відхилення у розвитку. Але ми ходили до лікарів. Наталка народилася здоровою, ніяких відхилень не має. Я згадала, що коли ходила вагітною, прогнала на вулиці чорного кота. Той хотів перейти мені дорогу. Може, це він переслідує доньку. Хоч із Наталчиних слів, кіт не чорний, а сірий, з білою плямою на спині.
— Діти часто бачать більше за дорослих, — каже столичний біоенергетик Мирослав Олійник, 43 роки. — Їм доступні ходи у паралельні світи. Кіт може приходити до дівчинки з такого-от світу. Діти бачать власних ангелів-охоронців, тому що тримають із ними тісний зв"язок. Можуть налякатися їх і без причини заплакати. Наталка перестане бачити кота у 9 років. Тоді втрачається зв"язок із космосом і потойбіччям.
4 
35413
Коментарі