24-річна Наталя та 28-річний Олексій Миколюки познайомились у Вінницькій політехніці, де навчалися. Обоє родом із райцентру Хмільник. Пара зустрічалася рік, а потім побралася.
— Розписалися ми в червні, — розповідає Наталя. — А 23 вересня у нас народилася донька. Ми назвали її Олександрою. Старі люди казали, що не добре називати дєвочку хлопчачим іменем. Краще було Варварою — це найближче церковне свято.
Коли Саші було 11 місяців, друзі Миколюків помітили, що дівчинка не реагує на їхні звертання. Лікарі заспокоїли батьків, мовляв, це минеться. Олексій і Наталя охрестили Олександру, дали їй друге ім"я Варвара. Але чути дівчинка так і не почала.
Миколюки зараз живуть у Хмільнику в однокімнатній квартирі. Це помешкання їм віддали батьки чоловіка. Жовті шпалери на одній зі стін обдерті. Олексій і Наталя затіяли ремонт. З кімнати винесли меблі, лишили тільки два крісла та стіл.
4-річна Олександра та її 3-річний братик Роман бігають безупину по хаті. Дівчинка голосно незв"язно гуде. Менший братик намагається теж гудіти, хоч добре говорить. Спілкуються діти жестами.
— Кажуть, Саша глуха, бо я вагітною хворіла на герпес, — утираючи очі, розповідає Наталя.
У двері дзвонять, це прийшов Олексій.
— Чоловік має роботу у Вінниці, а я сиджу вдома, — радіє його приходу жінка. — Він менеджер із закупівлі зерна. Навіть на вихідні не завжди приїздить.
Наталя розповідає, що у Вінниці її донька ходила в садок для дітей із вадами слуху.
— Якось я почула в садочку розмову між двома батьками. Вони говорили, що глухому можна вживити штучне вухо. Операцію слід зробити до 5-річного віку — тоді дитина навчиться говорити.
За словами жінки, така операція коштує 100 тис. грн.
— Я почала писати на всі адреси, які бачила на етикетках. Купляла дітям цукерки — просила грошей на кондитерській фабриці. Писала листи й на горілчані заводи.
Із заводу "Рогань" на операцію Саші прислали 1000 грн. Незнайомі люди перераховували на рахунок Миколюків по 5, 10, 20, 100 грн.
— А бувало, що й по одній, — додає Наталя. — У дитсадку, куди ходить син, поставили скриньку з фотографією доньки. Діти туди складали гроші.
Родині вдалося зібрати майже 50 тис. грн. А 40 тис. грн Миколюки взяли в кредит.
На початку травня дівчинку прооперував у Дніпропетровську професор Володимир Березнюк. Їй вставили у вухо "волосок". Операція тривала більше п"яти годин. 5 червня до "волоска" приєднали штучне вухо.
Саша вже реагує на стук. Він їй не подобається. Показує, наприклад, щоб не стукали за столом ложками. Дівчинка почала вимовляти нові звуки "в" і "к".
— Але я у відчаї, — бідкається мати. — Година із сурдопедагогом у Вінниці коштує 25 гривень. А в Хмільнику взагалі учителів для Саші нема.
Лікарі твердять, що за півроку Саша Миколюк почне говорити.
— Чекаю, коли вимовить "мама", — говорить Наталя.
Глухий Леонід Пономаренко пише музику
Леонід Пономаренко з Обухова на Київщині в дитинстві перехворів на кір. У першому класі чоловік почав гірше чути, а в 25 років оглух. Леонід пише музику на синтезаторі "Ямаха", грає на гітарі, баяні. Видав кілька музичних дисків. Чоловікові музика сниться. Мати Леоніда гарно співала, батько грав на гармошці на весіллях. А дід — офіцер, на оперній сцені в Одесі співав так, що свічки гасли, каже сестра Пономаренка Галина.
Галина ВАКАР
2 
35413
Коментарі