4 червня у Тульчині на Вінниччині втретє провели "Операфест — Тульчин". Це — найперший у Європі фестиваль класичної музики на відкритому повітрі. Сцену звели на території палацу Потоцьких біля двоповерхової рожево-білої будівлі з колонами. Зараз там знаходиться місцеве училище культури.
Головні ворота до палацу Потоцьких відчиняють о 16:00. Сотні дітей мчать наввипередки, аби зайняти місця біля сцени — перші два дні фестивалю організатори зробили дитячими.
На пластмасових синіх столиках компанія дорослих чоловіків розпиває коньяк із кока-колою. Закусують шашликом із свинини, свіжими помідорами та огірками. Один дістає з кишені півлітрову пляшку горілки.
— Дітей в мене нема. Грошей ледь на себе вистачає. Доведеться їхати на заробітки у Чехію, бо дружина хоче двох, — він у спортивних штанях, чорній футболці та кросівках New Balance. Осушує склянку коньяку, розбавленого кока-колою. — Дітей плануємо завести вже років п'ять, але не виходить. У лікарні кажуть, що обоє здорові. Теща пилить, що проблема в моєму алкоголізмі. Але півлітра пива на день — це ж нормально. Який я алкаш?
Чоловік знову наливає собі коньяку. Вже без кока-коли.
Ввечері через запізнення офіційних осіб із Вінниці вдруге проводять церемонію відкриття фестивалю.
— Навіщо цей цирк? Ми прийшли дивитися оперу, а не те, як перед нами чиновники на поклони йдуть за наші голоси, — каже повна світловолоса жінка своїй подрузі. П'є американо з молоком.
Із запізненням на 15 хвилин на сцені показують шоу "Кольори вітру". Американські співаки виконують пісні із діснеївських мультфільмів. Зверху над сценою повісили табло із перекладом текстів.
— Чому американці постійно посміхаються? В них щелепа не болить? — питає у свого друга 19-річний Антон Петровський.
— Вони щасливі, бо багато заробляють, — відповідає Іван Сироїд, 22 роки. — Мій брат переїхав у Портленд. Працює в IT-компанії. На місяць заробляє 112 тисяч гривень, а в Україні мав усього 10. Вилікував маму та оплатив сестрі навчання у Львові. Через рік в Америці знайшов дівчину з Естонії. Скоро планують весілля.
7 червня стартує доросла програма фестивалю. До яток із їжею, в яких продають алкогольні напої, вишиковується черга із 20 людей.
— Ми були у Тунісі з дружиною. Таке гівно цей курорт, — розповідає у натовпі чоловік у синій сорочці. — Витратили 20 тисяч гривень на двох. 10 днів — коту під хвіст. Море холодне, смердюче.
В останній день фестивалю прем'єр-міністр 41-річний Володимир Гройсман прямує на захід разом із дружиною Оленою, 46 років, із центру міста. Дорогою з усіма бажаючими робить спільні фото.
— Він так схуд, кілограмів на 20, — каже одна жінка подрузі. — Зробився таким сексуальним. Якби менше жерла та скинула стільки ж, може б, звернув і на мене увагу. Чим я гірша від його дружини?
— Нащо він тобі здався? Кажуть, що такий ефект від схуднення досягають від заборонених речовин. За декілька місяців людина не може стільки скинути, — каже їй подруга зі світлим волоссям до сідниць. — А якщо його вб'ють? Будеш вдовою. Краще шукай собі когось простого. Наприклад, заробітчанина.
— Уряд на такі заходи виділяє 50 мільйонів гривень щороку. Давайте подякуємо артистам, які три дні в Тульчині створювали прекрасний настрій, — каже Володимир Гройсман зі сцени. Його перебивають. Кажуть, що цьогоріч фестиваль тривав п'ять днів. Він спускається до людей.
— Володимире Борисовичу, можна із вами зробити фото? — вигукує один із чоловіків. — Ми вас підтримуємо і поважаємо.
Двоє хлопців піднімають руки вгору, щоб зробити селфі на старенький "Нокіа". Опісля тиснуть руку політику. Олена Гройсман усміхається малюку, аби не плакав, поки мама фотографується з її чоловіком.
За кілька хвилин Гройсман вирушає із охоронцями до головної будівлі палацу Потоцьких. На другому поверсі влаштовують святковий фуршет для політиків та організаторів фестивалю.
8 
35413
Коментарі
1