Анатолій Григор"єв продав цапа Януковича на шашлик

 

68-річний пенсіонер Анатолій Григор"єв тримає в сараї під хатою у Вінниці шестеро кіз. Чоловік дає їм імена знаменитостей.

Дах хати Анатолія Григор"єва ледь видніється з-за горбів у районі Вишенька. З одного боку садибу підпирають гаражі. З іншого — нові багатоповерхівки.

— Раньше і моя хата була на горбку, — відкриває ворота Анатолій Олександрович, сивий чоловік зі жвавими сірими очима. — Але почали нові дома строїти: понасипали так, що ми в ямі оказалися.

До дерев від даху прив"язані грубі троси, які підтримують хату.

— Підв"язав, бо як вітер дує, хата хитається. А в дощ отако води стоїть, — показує долонею трохи нижче коліна. — Поки на город її жолобами відвів. Інвестори сказали в квартіру перебиратися, 65 тисяч доларів дають. Я за ці гроші однокомнатну хіба куплю. А куди козочок подіти? — присідає та обіймає кіз, які гуртом кидаються до нього. — Їх зараз лише шестеро, а колись і по 20 тримав.

Дружина Анатолія Любов Григорівна, 66 років, виносить розмочені у відрі шматки хліба з порізаною гичкою. Кози Будулай, Геля Сердючкіна, Ліна Анатоліївна, Жужанна і Бєлка-Стрєлка кидаються до відра. Аби жінка не почула, Анатолій Олександрович тихо розповідає, що Люба — його друга дружина. Перша, Людмила, померла від застуди вуха.

10 років тому Анатолій Олександрович і Любов Григорівна трохи посварилися і спересердя розлучилися.

— Це він зара такий тихий, а то як шось укоїть, — почула розмову Люба. — Ну, та то діло прошле. Зара живемо разом, він — в одній комнаті, я — в другій. Ше син від його першої жінки Сашко з сім"єю біля нас.

Чорний цапок Будулай побачив у зубах в господаря шмат хліба. Стає на задні ноги. Губами забирає хліб від господаря.

Козу Юльку бабця в село купила

— Я такий фокус всігда показую, — хвалиться Анатолій Григор"єв. — Беру в зуби хліб і кажу, шо кози до мене цілуватися лізуть.

Чоловік гладить тварин по головах, чеше за вухами. Каже, що першу козу купив на прохання Любові Григорівни.

— Він чоловік городський, не привик до хазяйства, — пояснює дружина. — А мені скучно було. Козькала-козькала я його, то він пішов на базар і купив мені Чайку Андреєєвну. Ми її не продавали: померла своєю смертю через 10 років.

— Якось розвелось у нас їх, — додає чоловік. — То я зібрався на базар і веду з собою Баняковського, Професора і Композітора. Не давали, скільки хтів, то мусив назад вертатися. А вони посеред дороги як стали битися! Машини поставали, люди позбігалися. Композітор з Баняковським лобами стукалися, а Професор між ними, як суддя, стояв.

Багатьох кіз довелося продати, бо ніде тримати.

— Одного гарного козлика назвав, як колишнього мера Вінниці, Дмитра Дворкіса. Із благодарності, бо він поміг мені воду з подвір"я забрати, — розповідає господар. — Наказав робочим труби прокласти, а то ми вообще тут купалися. Кажуть, Дворкіс тільки посміявся, як узнав. Я рішив коз всякими ізвєсностями поназивати і подивитися — хто розумніший і з кого пользи більше.

— Мовчи, старий, — сердиться жінка. — Не розказуй такого, бо люди обіжаються.

Анатолій замовкає, але не витримує:

— Був у мене Янукович, — каже. — Його з Тяпкіним-Ляпкіним і Держимордою негри купили на шашлик. Козу Юльку я дуже любив, її якась бабця в село купила. Гарна козочка була, і та тож гарна, — говорить про Юлію Тимошенко. — Аби вона шось робила, а не тільки говорила, я її б так само любив.

Про цапків із іменами губернатора області Олександра Домбровського та мера Володимира Гройсмана не дає розказати Любов Григорівна.

— Може, нам яка помощ від мера буде, а ти його козлом називаєш, — свариться жінка.

Кривляючись, господар танцює на одній нозі й показує язика.

— Я після дев"ятого класу поїхав до Києва в естрадно-циркове училище поступати, — розказує  пенсіонер. — На екзамені перечепився і впав, но не розтірявся: скочив і став танцювати. Тяжке врем"я було. Артистом я не став. Кончив 11 класів вечірньої школи і робити на трамвай пішов.

1938, 27 грудня — Анатолій Григор"єв народився у Вінниці в родині колишніх селян
1954 — не вступив до Київського естрадно-циркового училища
1955 — водій вінницького трамвая
1969 — одружився зі швеєю Людмилою Косенко
1970 — народився син Олександр; живе з родиною у батьковій хаті
1973 — Анатолій одружився з Любов"ю Діденко
1974 — на прохання дружини купив першу козу Чайку Андрєєвну
1977 — померла перша дружина Людмила
1997 — розлучився з дружиною Любов"ю, але продовжують жити разом

×