Альфред Шраєр був учнем Бруно Шульца

 

85-річний Альфред Шраєр — останній корінний єврей у місті Дрогобич на Львівщині. Він пам"ятає Бруно Шульца — художника й письменника, твори якого переклали 30 мовами. Шульц народився у Дрогобичі. Тут він працював учителем малювання і трудового навчання.

Шраєр живе сам у двокімнатній квартирі в центрі міста. Колись він був скрипалем, 42 роки працював у музучилищі. Діти — 50-річна Ліліана і 49-річний Ігор емігрували до Німеччини, дружина померла. У Шраєра залишилася лише велика чорна кішка Сінді.

— Шульц був із тих, яких ніколи не видно й не чути, — згадує чоловік, вмостившись у м"яке крісло спиною до сонця. — Невисокого зросту, щуплий. Ходив постійно в одному сірому костюмі. Був дуже скромним. Міг замінити будь-якого вчителя на уроці, хіба що крім математики. Тому директори його толерували. Німецьку, польську й українську знав досконало.

Шраєр цитує напам"ять уривок із книги Шульца "Цинамонові криниці", де описаний Дрогобич. Потім показує ґрати на вікнах своєї квартири.

— Тут колись було бюро нафтопереробного заводу. Наша сім"я на Бернардській жила, а Шульц — на сусідній Флоріанській. Я часто його зустрічав дорогою, коли він ішов до своєї нареченої.

— Це правда, що він був нетрадиційної орієнтації?

— Та ви що! — обурюється господар. — Шульц три роки зустрічався із вчителькою молодших класів Юзефіною Шелінською. Вона була моїм класним опікуном. Учена, елегантна, по-спортивному одягнена. Підборів ніколи не носила, ходила у сірих і коричневих костюмах. Чого вони розійшлися — не знаю, але обоє шкодували. Шульц був мазохістом. Малював себе приниженим коло жінок, що тримали ноги на його голові, а в руках мали гарапники.

Альфред Шраєр іде в сусідню кімнату. Там у нього в тумбочці книги Шульца і дослідження про нього. Пропоную сфотографувати його з книжками.

Шульц був мазохістом. Малював себе приниженим коло жінок

— О, тоді мені треба поправити фрезуру, — зачісується біля дзеркала. — Я трохи здав. Маю тиск, голова часто болить.

Чоловік показує книгу краківського професора Єжи Яжембського.

— Тут є рідкісні малюнки і фото моєї вчительки. Він її малював.

Під час німецької окупації у 1942-му Шульц працював у гестапо. Сортував награбовані цінності та книги, вів каталоги. У вільний час малював на склі.

Шраєр розгортає плакат із репродукціями настінних малюнків. Його подарував режисер стрічки "Знайти картини" Беньямін Гайслер із Гамбурга.

— 2001 року ми зі знімальною групою Гайслера ходили у триповерховий будинок, у якому колись жив начальник гестапо Фелікс Ландау. Шульц там прибирав, малював на стінах персонажів казок Андерсена. Коли виходили з кладовки, письменник Юрко Прохасько — він тоді був помічником режисера — помітив якийсь контур над вхідними дверима. Під подвійним шаром вапна реставраторка з Польщі виявила зображення Принцеси з профілем коханки Ландау і Візника, схожого на Шульца.

Зараз ці настінні розписи в історичному музеї Голокосту "Яд Вашем" в Ізраїлі.

— Їх просто вкрали! — переходить на високий тон Шраєр і хапається за голову. — Мені подзвонив господар квартири і сказав, що подарував усі малюнки. Я одразу набрав СБУ, їхній номер є у довіднику. Але було пізно — шедеври вже вивезли. У "Нью-Йорк Таймс" потім писали, що за то заплатили 3 тисячі доларів.

Письменника в роки війни хотіли врятувати його польські друзі, готували фальшиві документи на виїзд за кордон.

— У листі до свого друга Боліцького Шульц писав, що боїться виїжджати з Дрогобича, — згадує Шраєр. — Йому часто снилося, що він їде з міста й на першій станції його арештовують поліцаї. Але помер за кілька днів до того, як вояки Армії Крайової мали передати папери для його виїзду.

Господар каже, що вже втомився і більше розповідати не буде. Але продовжує.

— 19 листопада 1942-го у місті на вулицях розстріляли 265 євреїв. Шульц вийшов по хліб. Від гестапівця Ґюнтера не втікав, бо знав його. А той підійшов і двічі вистрелив йому в потилицю. Трупи вивезли на Новий цвинтар за містом і скинули в одну спільну могилу.

1922, 8 травня — Альфред Шраєр народився у Дрогобичі в сім"ї хіміка та домогосподарки
1932 — вступив до польської приватної гімназії імені Генрика Сенкевича; його опікуном була наречена Бруно Шульца Юзефіна Шелінська
1934 — перейшов до державної гімназії імені короля Владислава Ягайла; його вчителем був Бруно Шульц
1944–1945 — перебував у трьох німецьких концтаборах, звільнений напередодні свого дня народження
1949 — одружився; викладав у музучилищі, скрипаль
Дружина померла чотири роки тому. Діти виїхали до Німеччини

×