неділя, 18 березня 2007 14:35

"Я знав не гірше за КДБ, яка делегація збирається за кордон"

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  Рівненський гравер-ювелір Микола Уруєв за одну букву бере 25–50 копійок
Рівненський гравер-ювелір Микола Уруєв за одну букву бере 25–50 копійок

63-річний Микола Уруєв — єдиний на Рівненщині ювелір-гравер із сорокарічним стажем. Його роботи зберігаються в московському Кремлі та в інших країнах.

Працює Уруєв у тісній майстерні в спортклубі для інвалідів у Рівному. Пояснює, що оренда місця тут обходиться дешевше. Розмовляємо в невеликому барі поряд із майстернею. Уруєв замовляє бананово-вишневий сік та чарчину коньяку.

— Посижу немного здесь. В мастерской окон нет, душно, — Микола вмощується на незручному стільці. — В Ровно меня все знают.

Каже, що переїхав сюди з Нижнього Новгорода.

— Ще в Росії покохав доньку військового. Її звали Марія. Гарна була — очей не відвести. Потім її батька перевели до Рівного, а я переїхав за нею. Як відслужив у прикордонних військах, одразу й побралися. Двох дітей народили й розлучилися. Живу тепер сам.

У Рівному Уруєв спершу лагодив годинники, а потім став ювеліром-гравером.

— У провінції то не прибуткова професія, — відмахується. — За одну букву кирилицею беру 25 копійок, усередині каблучки — 50. Столичні гравери заробляють уп"ятеро більше.

Уруєв залпом допиває коньяк. Повертаємося  до майстерні. Там показує, як розписує каблучки, сережки, браслети, кулони, запальнички, підстаканники. Улюблений матеріал майстра — срібло.

Каже, за замовленням може визначити характер людини.

— Жінки-власниці просять вирізати на чоловічих обручках своє ім"я й дату весілля. А чоловіки-підлабузники замовляють подарунки начальству. Оригінальні трапляються рідко.

Додає, що за написом можна визначити, чи щасливий замовник у коханні.

— Якщо хтось просить вигравіювати "Навіки твій/твоя" або "Ми завжди будемо разом" — у коханні не все гаразд, хоче прив"язати до себе, — вважає Уруєв. — Якщо почуття взаємне — замовляє: "З любов"ю від?".

— А якщо чоловік дарує дорогу прикрасу з поемою?

Столичні гравери заробляють уп"ятеро більше

— Тоді жінці треба бути обережною. Він чимось дуже завинив перед нею, хоче відкупитися.

Бере розписаний цвях-сотку.

— Прийшов до мене чоловік і приніс здоровенний цвях, — розповідає Уруєв. — Це було в 70-х роках. Попросив підписати братові-будівельнику. У них була сімейна традиція — на початку кар"єри забивати перший цвях у двері чи стіну.

Уруєв сумує за старими часами. Каже, раніше заробляв більше.

— Двічі підписував портрети в подарунок генсекові Леоніду Брежнєву, — хвалиться. — Від обкому партії принесли його портрет. Я написав привітання з днем народження "від комуністів області та республіки".

Якось його  попросили підписати презент батькові Юрія та Сергія Луценків — Віталію.

— У ті часи Віталій Луценко був першим секретарем обкому партії. Здається, то був сервіз. Тоді фарфорові сервізи та богемський кришталь — вази, графини, бокали — були останнім писком моди. Я знав не гірше за КДБ, коли і яка делегація  збирається за кордон. Одразу несли дорогий сервіз підписати, на подарунок.

Нині рівненські бізнесмени замовляють йому іменні розписи для міського голови Віктора Чайки.

— Усілякі дорогоцінні дрібнички — годинники, сервізи. Хіба все запам"ятаєш?

Рівненському  губернаторові Вікторові Матчуку ще ніхто нічого не замовив.

— Може, він такого не любить, — припускає майстер.

Собі Уруєв ніколи нічого не підписував.

— Друзям, рідним — так. А собі — несерйозно якось.

33-річний син Уруєва Віктор теж вирізьблює дарувальні надписи. З батьком бачиться рідко. З одинадцяти учнів Уруєва лише Олег Самохід працює за фахом.

— І той давно переїхав на Кавказ, до П"ятигорська. Горці наше мистецтво ще цінують, — каже майстер. — Зброю розписують, прикраси.

Зізнається, що вже кілька років не вмикав телевізора.

— Коли посидиш над замовленнями, все розпливається перед очима. Книг майже не читаю.

Каже, знайомі пропонували стати ювеліром.

— Старого пса новим жартам не навчиш. Відмовився.

1943, 2 грудня — Микола Уруєв народився в Нижньому Новгороді (Росія)
1959 — закінчив художню студію
1961 — почав служити в прикордонних військах у Владивостоці 
1965 — у Рівному одружився з Марією
1966 — влаштувався в "Міськпобуткомбінат" помічником годинникаря
1966 — народилася донька Олена
1973 — з"явився на світ син Віктор
1976, 1981 — підписував портрети на день народження генсека Леоніда Брежнєва
1993 — працює в майстерні "Гравер & Ювелір"

Зараз ви читаєте новину «"Я знав не гірше за КДБ, яка делегація збирається за кордон"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі