вівторок, 26 вересня 2006 15:36

"Я свого тіла не соромлюся"

Автор: фото з домашнього архіву Нью Енжел
  На концерті з Михайлом Поплавським у палаці ”Україна”. 8 березня 2003 року
На концерті з Михайлом Поплавським у палаці ”Україна”. 8 березня 2003 року

27-річна Аня танцює в київських нічних клубах. 2003-го була другою на чемпіонаті України зі стриптизу. Частіше її упізнають за іменем Нью Енжел. Дівчина виконує еротичні танці з вогнем та голубами.

— Коли ти подзвонила, я ще спала, — вітається вона. Зустрічаємося на Подолі, у кафе "Містер Снек". Стриптизерка в короткій джинсовій спідничці й жовто-червоному светрі з оголеними плечима. На ногах — смугасті гетри.

— Узимку взагалі живу нічним життям: з роботи повертаюся о 4-й ранку, а прокидаюся о 5-й вечора, — розповідає.

Аня закінчила Харківське музичне училище, клас вокалу. Співала в хорі Новоапостольської церкви в Києві.

— А потім запитала в сестри, що мені краще — співати чи танцювати. Вона сказала: "Танцюй".

Аня поправляє хвилясте волосся.

— Я свого тіла не соромлюся. Раніше треба було соромитися своєї хореографії. Але я не соромилася, — сміється.

Батьки знають, як заробляєш на життя?

— Звісно. Цікаві ідеї мені підкидають. Мама, Ірина Миколаївна, працювала в цирку дресирувальницею. Виступала в харківському парку культури. Зараз удома собачок дресирує.

Зустрічаюся з учителем англійської мови

2003-го в Україні пройшов перший чемпіонат зі стриптизу. Конкурсанток показували по телебаченню.

— Батьки переживали за мене, кричали на всю квартиру. Бідні сусіди!

Хлопця маєш?

— Уже ні, — відповідає невесело. — Чоловіки не можуть пережити, що я більше заробляю. Раніше зустрічалася зі стриптизерами, а зараз — із учителем англійської мови. Але треба повертатися до стриптизерів — у них із головою все гаразд.

Працюючи, Аня використовує акробатичні елементи: стоячи на руках, торкається ступнями обличчя, сідає на шпагат, стоячи на нозі, іншу закидає за голову. Але найбільше любить стриптиз із голубами.

— Птахи живуть у мене вдома, хочеш покажу? — пропонує.

Устаємо з-за столика, в її кишені голосно пищить мобільний.

— О-о-о... — протяжно зітхає. — Це вчитель англійської, замучив. Есемесками закидає.

Їдемо на бульвар Перова.

— Раніше тут знімала квартиру, а тепер купила, — розповідає Аня дорогою. — Позичила в сестри гроші, уже віддала.

Двері в квартирі важкі, броньовані.

— Ти не гола? — гукає Аня всередину. У єдиній кімнаті, відремонтованій за євростандартами, на підлозі лежить матрац. На ньому сидить, обнявши саксофон, Віка.

25-річна Вікторія — саксофоністка. Часто їздить на заробітки до Японії, грає там у клубах.

— Це моя блакитна мрія, саксофон "Сельмер". — пояснює. — З Японії його привезла. Віддала чотири з половиною тисячі доларів.

Вмикає диск зі своїми записами — блюзову музику. Показує різнокольорові японські віяла і порцелянового кота, що тримає в лапах годинник. На нижній полиці м"яка іграшка — червоний інопланетянин Стіч. На руку їй сідає жовтий метелик.

Я не люблю дітей

— На вихідних працювала в Ялті, подарували, — пояснює Аня.

Її сестра бере з полички блюдце з ручкою у формі чайника.

— Зранку було повне сиропу, — обережно ставить метелика на блюдце. — Усе вдула, обжора.

Аня дістає із шафи червоний костюм тореадора:

— Віддала за нього майже 300 доларів, — демонструє штанці з непомітними застібками з боків. Одним ривком розділяє їх навпіл. — А це костюм кажана, — виймає фіолетові трусики й накидку, усе обшите камінцями. — Ось ці по 5 доларів, — показує крупні по центру. — А менші — по долару.

Недавно виконувала номер із вогнем, — каже, — лице собі підпалила. А в "Мертвій нареченій" мене виносять у труні — я вилажу з неї і танцюю. Діджей увімкнув таке сліпуче світло, що я впала назад у труну, — сміється.

На балконі, у клітці, сидять двоє білих голубів. Аня їх підкидає, птахи повертаються їй на руки.

— Купила на пташиному ринку. Як зістарюся, буду дресирувальницею.

Питаю, чи хоче завести сім"ю.

— Я не люблю дітей, — кривиться Нью Енжел. — Дочка моєї подруги подобається мені. Але більше двох годин я з нею не витримую.

1979, 2 червня — народилася в Харкові, у родині циркових артистів
1980 — з"явилася на світ сестра Вікторія, зараз — музикантка, грає на саксофоні
2000 — закінчила Харківське музучилище по класу вокалу; співала в хорі Новоапостольської церкви в Києві; почала танцювати стриптиз
2003 — друге місце на Всеукраїнському чемпіонаті зі стриптизу; 8 березня — виступ на концерті Михайла Поплавського в палаці "Україна"
2006 — знялася в кліпі співака Євгена Курсона; купила в Києві однокімнатну квартиру

Зараз ви читаєте новину «"Я свого тіла не соромлюся"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі