"Внуку Дмитру 30 років. Був одружений, має доньку, — пише киянка Лідія Василівна, 68 років. — Його дружина дуже хотіла, щоб ми її прописали у квартирі, але того не сталося. Торік вони розійшлися. Він живе в іншому місці з жінкою, яка теж має доньку. Каже, що дитина від нього, але ми не віримо. Вона також претендує на його житлову площу в Києві. Діма ніде не працює. Живе на ті гроші, що я йому висилаю. Квартиру в Києві здаю".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта фото брюнета у блакитній сорочці.
— Внук узаконить стосунки з цивільною дружиною. Ваші прохання і намовляння марні. Дарма просите його зробити тест на батьківство. Дівчина є його донькою. Ніяких підтверджень Дмитрові не потрібно. До столиці йому варто повернутися взимку. Отримає хорошу пропозицію з працевлаштування. Переїзд краще запланувати з сім'єю. Коли ближче познайомитеся з невісткою, зміните ставлення до неї.
"Брат Максим після розлучення схуд на 20 кілограмів, — пише 43-річна Олена з Київської області. — Відмовився від м'яса. Почав цікавитися йогою і різними цілющими програмами. 365 днів ходив босоніж. Навіть у мороз не взував черевики. Зараз подався у навколосвітню подорож. Йому всього 37. Дітей не хоче. На жінок не дивиться. Каже, більше не одружуватиметься. Мама переживає, яке майбутнє на нього чекає. Ми обоє хочемо, щоб у нього була своя сім'я".
Надсилає фото брата — кучерявий чоловік у джинсовій куртці стоїть на березі океану. У руках тримає дошку для серфінгу.
— Брат зробив свій вибір і дарма намагаєтеся його переконати. У шлюбі розчарувався. Дайте йому час пережити розрив із коханою. Комусь для цього треба п'ять і більше років. Повернеться додому за півтора року. Почне шукати роботу, з'їде від батьків. Тоді познайомиться з жінкою, з якою має шанс провести решту життя. Не тисніть. Своїм прикладом покажіть, що мати сім'ю — це велике щастя.
"Сім років із чоловіком намагалися завести дітей, — пише львів'янка Антоніна, 36 років. — Я не опускала руки, хоча чоловік давно здався. Їздила по лікарях, погодилася на штучне запліднення. Вагітність проходила важко. Прижилися два ембріона, але один перестав розвиватися. У травні 2015-го я народила дівчинку. Йшов 29-й тиждень вагітності. Не чекала пологів, але води відійшли. Ледь встигли доїхати до лікарні. Дев'ять вівторків читала молитву до Святої Марти. Дитина одужала, швидко пішла на поправку. Тепер хочу налагодити стосунки з чоловіком. Відчуваю, що ми віддалилися. Живемо під одним дахом, але як чужі люди. Мати каже, він міг зустріти іншу жінку".
Біоенергетик запалює свічку. Кладе руку на весільне фото Антоніни і Павла. Подружжя стоїть на рушнику. На столі поряд — коровай і шампанське.
— Теща дарма намовляє на зятя. Він вам не зраджує. З головою пішов у роботу, щоб ні ви, ні донька ні в чому собі не відмовляли. Не готовий був до батьківства такою ціною. Боявся втратити вас і дитину. Підтримайте його старання. У червні переїдете від батьків в окреме помешкання.
"Маю два сина, вони одружені, — пише вінничанка Тамара, 77 років. — У старшого є троє синів, у молодшого — донька. Живуть окремо від нас. Старший Толя — від першого шлюбу. Його батько загинув в аварії, коли йому був 1 рік і 8 місяців. Він любить випити, хоча має проблеми зі здоров'ям. А з молодшим Олегом ще більша біда. Вже два роки не дає дружині гроші. Хоча працює в Києві. Не дзвонить, приїжджає раз на два місяці. Тепер нам почали дзвонити з банку. Кажуть, що він узяв у кредит 20 тисяч гривень. Зараз із ним немає зв'язку. Телефонуємо, а він не відповідає. Переживаємо, що з ним сталося щось страшне. Онукам уже за 20, а ще жоден неодружений. Певно, не дочекаюся я правнуків".
— Підозрюєте, що син у столиці має іншу сім'ю. Деякий час підтримував стосунки з розлученою жінкою, але зараз сам ледь зводить кінці з кінцями. Кредит у банку брав. Повертати не має чим. Пеня росте. Син планує змінити роботу. Не хвилюйтеся, вихід із ситуації знайде. Борг поверне. Старшому не можна зловживати спиртним. Має проблеми з печінкою. Раз на рік треба проходити обстеження і підтримувати її роботу. Більше часу приділіть собі. Хвилюєтеся за всіх та мало уваги присвячуєте власному здоров'ю. Частіше відпочивайте. Дочекаєтеся правнуків. І не одного, а кількох. Старший онук візьме шлюб наступного року.
"Брати чотири роки не спілкуються через жінку, — розповідає в листі рівнянка Світлана, 31 рік. — Посварилися через Оксану. Старший з нею зустрічався півроку, а молодший — відбив і женився. Прожили вони рік. Нічого з того не вийшло. Щодня сварилися. Оксана поїхала на заробітки. Там знайшла іншого, подала на розлучення. Та Ігор не може пробачити Жені зраду. Живуть на одному подвір'ї, але ворогують. Пробувала їх помирити, але тепер і зі мною розмовляти не хочуть. Мати каже, в нас у роду це не вперше. Дід зі своїм братом теж посварилися через жінку. Але дід пару знайшов, а його брат так і не женився".
— Молодший пробачить брата, коли одружиться. Навіть покличе хрестити свою дитину. Старший пару шукатиме довго. Захоче стати священиком. Може податися до семінарії. Ворожнеча між братами у вашому роду дійсно бере корені від пращурів. Хвилюєтеся, бо теж маєте двох синів. Аби між ними не було розбрату, вчіть ставити родинні стосунки вище інших інтересів.
8 
35413
Коментарі