Восени 2015 року купили з чоловіком стару хату в Кам'янці-Подільському Хмельницької області. Взялися робити ремонт. Матеріали й меблі шукали в популярному інтернет-магазині вживаних речей. Так на очі потрапило оголошення з Боярки на Київщині: чоловік продавав 10 вітражів 1980-х. На них були зображення зграї пташок, рою бджіл, хлопчика-скрипаля та жінок, які співають. Виконані за класичною технологією – кольорові скельця, скріплені свинцевими пайками.
За одне вікно просили тисячу гривень. Ми хотіли придбати два-три. Але продавець запропонував хорошу знижку – 6 тис. грн за все. Так я стала власницею колекції. Доставили "Новою поштою". Кілька років вітражі пролежали в сараї. Нарешті знайомий, який працює на фабриці вікон, допоміг вставити їх у склопакети.
Пізній радянський період був багатий на мистецькі монументальні твори. У 1970-х уздовж сільських трас виросли барвисті мозаїчні зупинки. Наші люди до них звикли, а для іноземців це екзотика. Двотомний фотоальбом Soviet Bus Stopes британського фотографа Крістофера Гервіга став бестселером 2015 року.
Мозаїки були популярним декором для фасадів громадських будівель. А в інтер'єрах будинків культури, вокзалів, універмагів чи навіть заводських цехів з'явилися вітражі.
Ці витвори зникають. Мозаїки оббивають. Трапляється, нищать цілу зупинку, аби поставити загончик із профнастилу. Вітражні вікна демонтують під час утеплення споруд. Часом вони опиняються на віртуальній комісіонці. Я зустрічала там і гуцулів із трускавецького санаторію, і космонавта з покинутого заводу в Запоріжжі, і жінку з будинку культури в Ямполі на Вінниччині. Ціни – від кількох сотень гривень до кількох тисяч доларів.
Яка історія вітражів, що опинилися в нашій хаті? Продавець сказав, що працював завгоспом музичної школи в Боярці. Коли там робили ремонт, витвори збиралися викинути. Забрав їх собі, щоб оформити альтанку. Потім передумав.
Після ремонту я виклала фото вітражів у Facebook. Їх побачила моя знайома, яка ходила в ту саму музичну школу. Розповіла, що таких вікон там ніколи не було. Я зв'язалася з кількома старшими художниками-вітражистами з Києва. Вони теж не впізнали цих робіт.
8 
35413
Коментарі