"Я пропонував корекцію карми, зарядку води, прилив бадьорості - словом, повний брєд"

 

У 1990-х, після романтики перебудови, настали важкі часи, справжня розруха. Батьки-інженери втратили роботу, я був студентом київського політеху й мусив заробляти. Працювати на заводі не мав ані можливості, ні бажання, тому почав шукати "лівий" заробіток.

У той час стали дуже популярні газети безкоштовних оголошень. У кількох із них я розмістив таке: "Допоможу знайти високооплачувану роботу. Вишліть $1, і я розповім вам, як заробити". Хто присилав долар, тому я відповідав: "Робіть так, як я, і у вас з"являться гроші". Таким макаром удавалося заробити баксів 20 на місяць. Для цього достатньо було зареєструвати на пошті абонентську скриньку, куди й надходили листи.

 Потім я вирішив придумати щось оригінальніше. У книжковому магазині за 7 доларів купив грубу книжку "Список закордонних компаній, яким потрібні співробітники". І почав давати оголошення: "Допоможу з працевлаштуванням за кордоном". Коли приходили листи, я чесно переписував адресу компанії із книжки й надсилав відповідь. За контакт у кожній країні я брав від 3 до 5 баксів. Дехто міг прислати 15 "зелених" із проханням знайти роботу в Америці, Британії, Франції чи Німеччині.

Що це була за книжка і звідки її автори взяли адреси компаній, гадки не маю. Але в разі претензій я міг послатися на джерело. Та жодної відповіді від "клієнтів" мені не надійшло. Жодної! Ні подяк, ані погроз - нічого.

На нові "справи" мене, мабуть, надихав Остап Бендер. Та й подібні речі в ті часи робили всі мої друзі та знайомі. Хто спекулював валютою, хто рекетував, хто торгував наркотиками. Я в кримінал не ліз - це було проти моїх принципів.

Із часом мені спало на думку, що все це надто примітивно. Хотілося креативу. І я оголосив себе білим магом-біоенергетиком. Назвався Григорієм Позняковим. У тих самих газетах розмістив оголошення: "Відгадую минуле, передбачаю майбутнє, ворожу". Робив приблизно те саме, що зараз роблять по телевізору ворожки Варвара, Тамара й інші. Та на відміну від них, керувався здоровим глуздом й елементарними знаннями із фройдизму.

Усі мої клієнти ділилися на дві категорії. Перша - дівчата від 13 до 18 років, друга - жінки від 40 до 50. Проблеми в обох групах були майже однакові, тому читати минуле і пророкувати майбутнє було елементарно. 99 відсотків старших жінок були розлучені й шоковані тим, "какой он подлец, сволочь и ничтожество". Питання було, чи з"явиться в їхньому житті хтось інший. А всі дівчата мріяли про принца на білому коні.

Рекомендації я давав дуже загальні: не розчаровуватися в чоловіках, уникати депресії, вести активне життя й так далі. Користувався принципом Гіппократа: "Не нашкодь". Питання сексуального плану Григорієві Познякову ніколи не ставили.

За передбачення майбутнього й рекомендації, як його підкоригувати, брав по 25 доларів. Пізніше підняв ціну до 30. За окрему плату пропонував додаткові послуги: корекцію карми, зарядку води, прилив бадьорості - словом, повний брєд. Хочеш корекцію карми - плюс 10 баксів. Чистка карми - 7 баксів, ліквідація вроків - іще 10. Звісно, я дивився, що пропонують інші маги й використовував це в своєму листуванні. Почую десь "снятие венчика безбрачия", і ну дописувати у свій цінник.

Магічний лексикон на 90 відсотків списував у конкурентів. Деякі слова вигадував. От, приміром, подобалося "лемніската". "Лемніската Бернуллі" - це така геометрична фігура, яка трохи нагадує спіраль. Але мені слово дуже подобалося. Кожного разу я використовував його у різному значенні. Наприклад: "у цій лемніскаті життя вас очікує..." або "уникайте впливу ворожих лемніскат".

Удавалося заробляти по 200 доларів на місяць. На той час це було круто. Але приблизно через рік ця маячня почала мене діставати. Усі відповіді я писав ручкою. Якби мав комп"ютер, можна було б лише змінювати ім"я й роздруковувати стандартну форму. А так я нудився. Тому пішов далі.

Мене порекомендували людям, які були висококласними ілюзіоністами й також видавали себе за магів. На своїх виступах вони збирали аншлаги. Показували дива біоенергетики. Імен я назвати не можу, бо багато з них досі є відомими чудотворцями.

Ми працювали дуже спритно. Але іноді траплялися проколи. Бувало, я не встигав, і на сцену виходив звичайний глядач

Спочатку працював підставним добровольцем із залу. Маг оголошував, що готовий загіпнотизувати будь-кого із присутніх. "Хто бажає? Виходьте на сцену!" І тут з"являвся я. Функції були примітивні - вдавав, що засинав, виконував указівки "встаньте, поверніться ліворуч, поверніться праворуч, а тепер ви купаєтеся в озері". Здається, ніхто не запідозрював підстави. Претензій від шефа не було. Людям подобалося - платили по 10 баксів за квиток.

Потім мене почали підключати до просунутіших чудес. Наприклад, маг-біоенергетик читає руками записки з залу. Як це відбувається? Він пропонує написати будь-яке речення, перевернути аркуш і покласти на стіл. Серед інших папірців лежить і мій - помічений. Що робить маг? Він бачить мою цидулку, але її не торкається. Вказує на іншу й виголошує видумане речення. Цієї миті я підриваюся й удаю здивування, наче він угадав мій текст. Доки вся увага залу прикута до мене, маг перегортає записку й читає, що там насправді. Потім він демонструє, ніби відгадує наступну записку, але виголошує текст, який побачив у попередній. Тут уже люди, які справді це писали, змушені повірити в чудо! Із цим фокусом маг і досі виступає.

Ми працювали дуже спритно. Але іноді траплялися проколи. Бувало, я не встигав, і замість мене на сцену виходив звичайний глядач. Так було кілька разів. Найсмішніше, що одного справді вдалося загіпнотизувати.

Робота білим магом дала мені дуже багато. Крім заробітку, назавжди отримав імунітет від усіляких забобонів і здатність критично оцінювати речі. Плюс це хороша креативна практика - треба весь час щось нове вигадувати. Мені ця робота подобалася. Ворожки, яких зараз показують по телебаченню, роблять майже те саме, що робив я.

×