При розірванні шлюбу жінка отримує все майно. Тому розлучень – мало

У Токіо – 70 гілок метро

– Японські дівчата люблять моду. Вдягаються у стилі Лоліти, героїні Набокова, або під співачку Джанет Джексон, – розповідає видавець 25-річна Дар'я Кузнєцова із Києва. Чотири роки навчалася у Токіо. – Дуже висвітлюють волосся. Хлопці фарбують губи та лакують волосся.

Парк Йойогі у столиці Японії називають простором свободи. У путівниках його негативно описують. Там збирається багато молоді. Грають на гітарах, танцюють, займаються йогою. Є загороджена територія для собак. Розділена на три частини – за розмірами тварин. Можуть гуляти без повідка.

Парк Мейдзі – біля однойменного храму. Туди ходить публіка старшого віку. Часто зустрічала людей у кімоно. Навколо храму – сад з усіма видами дерев та кущів, що є в Японії. Понад 100 тисяч їх пожертвували люди з усієї країни.

 

Перехрестя Шібуя – найбагатолюдніше у світі. Відвідувачі кафе Starbucks, розташованого над ним, стають у чергу на місця біля вікна.

Район Сетагая на заході Токіо – тихий і спокійний. Найвища будівля – 9-поверховий корпус університету. В районі живуть сімейні пари та літні люди. У парку поряд влаштовують кінні змагання. У ставках є лебеді.

Ханамі – вид відпочинку, під час якого японці беруть підстилки та їжу і дивляться на квіти: коли сакура цвіте. Восени милуються кольоровим листям. Це називається момідзігарі. Через теплу зиму не всі дерева скидають його. Листя забарвлене від жовтого до яскраво-червоного. Такий період триває з жовтня до кінця зими.

Сакура цвіте з середини березня до кінця квітня – залежно від виду. До неї належать 14 видів кісточкових дерев. Цвіте всіма відтінками рожевого. Подібні до вишень, але не плодоносять. Є морозиво з присмаком квіткових пелюсток.

Парк Кінута обладнаний для сімейного дозвілля. Є багато лавок, туалетів, будиночки для сповивання дітей. Кіоски з їжею та автомати з водою. Велисопедні доріжки й зони для дітей.

На вулиці Роппонгі – найпопулярніші нічні клуби і найбільше в місті іноземців. Її вважають найнебезпечнішим місцем у Токіо. Найпоширеніший злочин – крадіжка гаманця.

У Токіо живуть дуже багато людей на порівняно невеликому просторі. Тісно і психологічно важко. Через це часто вчиняють самогубства.

У Японії діє чимало заборон на вираження емоцій та дій. Наприклад, собакам підрізають гланди – щоб голосно не гавкали.

Тільки суші є японською стравою. Локшину запозичили з Китаю та Кореї. У ресторанах менше видів суші, ніж у нас. Переважно – це рис і великий шмат свіжої риби. Вагаші – солодощі на основі бобових. Мочі – кульки з рисового тіста.

 

В районі Асакуса – один із найстаріших храмів. Біля нього каталися на рікшах. Двоє хлопців возили нас з одногрупницями до історичних місць. Зупинялися й розігрували сценки з історії.

Йокогама – місто-супутник Токіо. Тут найбільший у країні чайна-таун – у порту біля річки. Наприкінці липня та в серпні триває фестиваль феєрверків – ханабі.

У Токіо – 70 гілок метро. З них можна пересісти на приміські поїзди.

У Камакурі є мідна статуя Будди. Всередині – храм, дуже багато свічок. Поряд – узбережжя океану.

При розірванні шлюбу жінка отримує все майно. Тому розлучень – мало.

– У районі Асакуси є Котяче та Совине кафе, – розповідає студентка 23-річна Дар'я Задорожна із Києва. Навчається на мовних курсах. – У котячому – 17 тварин. Створене для тих, хто не має домашніх улюбленців. ­Напої продають лише в пляшках. Платити треба за час перебування: 90 хвилин коштують 1200 єн (237 грн. – "Країна"). Перед входом потрібно мити руки з лосьйоном. За додаткову плату можна погодувати котів курячим м'ясом. Тим, хто має алергію, видають маску. На поличках лежать альбоми з фотографіями тварин і описом порід.

У Совиному кафе можна гладити і тримати птахів. Фотографувати – тільки без спалаху. Совам дозволяють літати 20 хвилин на день.

Тематичні кафе, ресторани й парки – популярні. У ресторані "Аліса в Країні Чудес" у районі Шинджюку офіціантки працюють у костюмах Аліси, Білого Кролика або карт. Страви – "­Салат Білого Кролика", десерт "Посмішка ­Чеширського Кота". Відвідувачам видають м'які кролячі вуха, а меню – наче книжка казок.

Одружені можуть бачитися пару разів на тиждень. Чоловік постійно працює, жінка – з дітьми, подружками або у справах.

Багато самотніх. Знайомитися на вулиці – не заведено.

Загороджена територія для собак розділена на три частини – за розмірами тварин

П'ять японських пам'яток зі списку ЮНЕСКО

1. Монастир Хорю є найстарішою дерев'яною будівлею у світі. Заснований 607 року. Має 5-поверхову пагоду, центральні ворота і головний храм кондо. ­Належить до семи ­великих монастирів у провінції Нара. Головний храм називають "золотим". Декілька разів реконструювали після пожеж. Всередині є 2-метрова статуя міфічного створіння Гуаньїнь. Її походження невідоме. Вхід на територію коштує 1,5 тис. єн – 295 грн. ­Заночувати можуть лише кілька туристів.

2. Замок Хімедзі називають також "замком білої чаплі". Є музеєм архітектури періоду Едо. Має 83 будівлі з дерева. Головна башта – 83 м заввишки. Сад навколо – у вигляді лабіринту. Багато ходів через нього ведуть у глухий кут. Зробили так для захисту від ворожих військ. Жодного разу не горів, не був пошкоджений під час війни і землетрусів. Навколо – рови. Є 15 ­воріт.

3. Острів Якусіма в центрі має вулкан. На 21% вкритий стародавніми лісами, зокрема рідкісним видом дерева криптомерія. Його називають японським кедром. ­Острів надихнув аніматора Хаяо Міядзакі на створення мультфільму "Принцеса Мононоке". Сніг на вершині ніколи не тане.

4. Села Сіракава-го та Гокаяма розташовані у важкодоступному гірському районі на острові Хонсю. ­Мають свою архітектурну традицію – гасьо-­дзікурі. Дахи будинків – із соломи. Більшість жителів розводили шовкопрядів. У кожному будинку під дахом є місце, пристосоване для цього.

5. Святилище ­Іцукушіма, за легендою, створили 593-го за наказом імператриці Суйко. Збудували на честь трьох богів моря і торгівлі – біля берега. Під час приливів опиняється у воді. Його ворота вкриті червоною фарбою та символізують вхід до світу богів.

×