Мінімальний малюнок коштує 400 гривень. За менше не починаю працювати

Василь Вороновський, 35 років. Майстер тату, пірсингу, боді-модифікації. Народився в Чернівцях. Був директором фіктивної косметичної фірми, торгував спиртом, керував стриптиз-клубом. Півтора року мандрував автостопом, жив у Росії. Один із засновників столичного салону "Тату-ха". Розлучений. Збирається відкривати власну студію татуювання.

70-річний чоловік просить витатуювати на кисті руки, біля великого пальця, автомобіль ДАІ. Жовто-синю, зі ще радянським гербом, "Волгу". Хороший дідусь, інтелігентний, корінний киянин. Розповідає, що працював водієм такого автомобілю. Любив катати на ньому онучку. Вона потім сідала йому на коліна, малювала на руці цю машинку і плакала, коли та стиралася. Пообіцяв їй, що машинка ніколи не зітреться. Онука вже доросла, має приїхати до діда з Москви. Той вирішив виконати обіцянку.

Клієнтів-пенсіонерів вистачає. Жінки роблять перманентний татуаж губ, брів, контуру очей. Кажуть, усе виглядає натурально, як в молодості. Дякують потім. 62-річна мама знайомого говорить: "Я така щаслива. Вмилася після городу, а вся краса на місці".

Мінімальний малюнок коштує 400 гривень. За менше не починаю працювати. Хоча були випадки, коли відмовлявся за будь-які гроші.

За гроші вперше працював зі своєю майбутньою дружиною. Вона прийшла робити малюнок на сідницях

Виходжу раз із салону покурити, бачу - мій напарник Шкет спілкується з клієнтами. Ті щось йому розповідають, а він червоний стоїть. Жінка - огрядна така бабеха, чоловік худенький, в окулярах. Обом уже за 40. Він - напіволігарх. Просить набити дракона дружині на лобку, пірсінг клітора й статевих губ. Каже: "А ззаду, коли розсуваєш булки, там мішень, на очку, і щоб рівна була". Ми уявили зі Шкетом, як будемо працювати над замовленням: один сідниці тримає, інший малює. Так неприємно стало - на живій людині мішень робити. Дзвонив клієнт довго ще потім. Морозилися від нього, хоча грошей могли попросити скільки захотіли б.

А взагалі на інтимних місцях робити тату - це нормально. Відключаю чоловічу функцію мозку й працюю з холодною головою. Навчився цьому, коли в рідних Чернівцях керував стриптиз-клубом. Тоді ж і зробив перше тату приятелю.

За гроші вперше працював зі своєю майбутньою дружиною. Вона прийшла робити малюнок на сідницях. Я придивився, прицінився до її заду, одразу й почали зустрічатися. Одружилися. Ще багато тату дружині зробив. Хоча вона зовні виглядає консервативно, в окулярчиках, завжди в діловому костюмі - в банку працює. Прожили чотири роки, а потім вона образилася: я поїхав до Росії на півтора місяці, а повернувся через півтора року.

Найважче працювати з клієнтом, який не знає, чого хоче. Добре, коли людина замовляє щось конкретне. Хочу ієрогліф, каже. Пояснюєш, що це - попса, пройдений етап. Усе одно хоче, бо в сусіда саме таке тату - роблю.

Якщо мені не подобається малюнок, місце не підходить - відмовлятиму від тату. Нещодавно кілька днів умовляв знайомого не робити на обличчі "піку". По-перше - не гарно було б, по-друге - не годиться оскверняти один із християнських символів.

Відмовив клієнтку робити тату в усі. Вона хотіла щось маленьке й непомітне. Бо невідомо, як на роботі начальство сприйме наколку. Також не радив на внутрішній стороні пальця, бо впадатиме в око одразу. Зійшлися - на шиї під волоссям. Вибрали Око Гора - давній єгипетський символ-оберіг сподобався їй більше, ніж чотирилиста конюшина. Бачити тату на потилиці зможе тільки в дзеркало. Ну то й що. Заможні люди в Європі купують, наприклад, норкові шуби з хутром усередину чи каблучки з крихітними діамантами. Ніхто не бачить, а їм добре, що мають таку красу.

Часто майстрів обманюють, кажуть, що заплатять у кінці, а самі йдуть до іншого татуювальника завершувати

Дівчинка одна просила трояндочку в стандартному місці - на лопатці. Але бачу по ній - вагається. Питаю, чи впевнена, що хоче тату. "Нет, еще не созрела". - "Іди подумай". Гроші ж не головне. Людина мені повірила, як лікарю. А через рік прийшла вже із серйозним настроєм.

Часто підлітки замовляють "розу вітрів". І зазвичай не знають, що у кримінальників це - знак субординації.

Один малий набив на руці своє прізвисько "Кот". На районі до нього причепилися, бо то "Коренной обитатель тюрьмы" означає. Просив замалювати.

Про в'язничну традицію малювати собори різне говорять. Є церкви з хрестами, є - без. В одних купола - кількість ходок, у когось хрести - це роки відсидки. Дзвін лежить біля дзвіниці — значить "от звонка до звонка" відсидів. Тигр вишкірився — власник такого малюнку по-зонівським поняттям не кається, із законом на ножах. Закрита паща хижака - зав'язав. Багато хто не хоче виправляти кримінальні наколки, просто освіжають фарбу. З такими проблем не буває. Для них після зони татуювальник - особа майже священна, недоторкана, як шаман. Ображати в жодному разі не можна.

Церква проти татуювань. Але одного клієнта духовний наставник благословив зробити зображення Архангела Михаїла.

Жінки хочуть, аби не було видно розтяжок після пологів. Будь-які дефекти шкіри можна замалювати візерунками, квіточками. Знайомій робили УЗД і ніяк не могли зрозуміти, де її жовчний міхур. У лікарів паніка почалася. Шраму ж не видно від його видалення.

Перед весіллям один на лопатці зробив собі портрет нареченої. За місяць приходить, розповідає, що посварилися, розійшлися. Давай із портрету щось робити. Довго мучилися, але у вікінга все одно жіноче обличчя залишилося - ніяк його не переробиш.

Одна пара перед РАЦСом поставили один одному підписи на шиї. Небагато часу минуло - вирішили розбігатися. Обом накривав їхні автографи листочками.

Як татуювання змінює життя, може зрозуміти тільки той, хто його має. Один хлопець - звичайний на вигляд - сумно так попросив ієрогліф успіху в справах й особистому житті. Розповів, що працював кранівником, але роботу втратив, дівчина кинула й він на останні гроші вирішив зробити тату. За тижні три приходить зовсім інша людина. Одягнений у кежуал, знайшов нову роботу і дівчину, усім задоволений. Зрозумів після тату, що не може жити по-старому.

У нас є неписаний закон: якщо приходить клієнт і просить доробити чужий малюнок, треба дізнатися причину. Часто майстрів обманюють, кажуть, що заплатять у кінці, а самі йдуть до іншого татуювальника завершувати.