четвер, 22 квітня 2021 09:21

До гнізда кропив'янки лізла білка. На неї накинулися дрозди, синиці й горобці

Спів вивільги нагадує мелодію флейти

Дідо розрізняв птахів на слух. Знав тих, які літали на околицях села. Називав їх по-чудернацькому. Залежно від зовнішності могла бути жовтобрюшка чи тонконожка. Хотілося дізнаватися про них більше. Ходив полями та лісами, спостерігав. Часом натикався на циганський табір чи лігво безхатьків.

Іноді побачити пташку неможливо. Ховається у кроні дерева, хащах. Її можна виявити лише за звуком. Брав довідник і ходив за вибраною пташкою, запам'ятовував її та голос. Найкраще починати вчити їх із вівчарика-ковалика. Його голосу навіть початківець ні з чим не сплутає. Нагадує звук, коли коваль стукає молотком: тінь-тінь-тінь-коф.

  Сергій ІЛЬЇНСЬКИЙ, 43 роки, викладач. Народився 25 березня 1978-го в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Мати – режисерка, батько – художник. Закінчив Кам’янець-Подільський державний університет за фахом ”учитель біології”. Викладає природничі науки у Хмельницькому національному університеті та Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. На слух розрізняє близько 300 пташиних голосів. Має прізвисько Birdman – людина-птах. Подобаються вареники з картоплею. Улюблена книжка – ”Не кричи ”вовк” канадського біолога та прозаїка Фарлі Моуета. Про особисте не розповідає
Сергій ІЛЬЇНСЬКИЙ, 43 роки, викладач. Народився 25 березня 1978-го в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Мати – режисерка, батько – художник. Закінчив Кам’янець-Подільський державний університет за фахом ”учитель біології”. Викладає природничі науки у Хмельницькому національному університеті та Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. На слух розрізняє близько 300 пташиних голосів. Має прізвисько Birdman – людина-птах. Подобаються вареники з картоплею. Улюблена книжка – ”Не кричи ”вовк” канадського біолога та прозаїка Фарлі Моуета. Про особисте не розповідає

Людина пам'ятає зо два десятки голосів птахів. Скрекотання сороки розпізнають завжди, а з воронами – важче. Вони бувають багатьох видів. Крук кряче, ворона каркає, галка кавкає.

Граків плутають з воронами, бо чорні. В Україні чорних ворон немає, лише сірі. Чорні – то граки. Це кочові птахи. Наші можуть летіти зимувати в Болгарію, а до нас прилітають із Латвії. Круки люблять свою територію і живуть на ній весь рік, як сороки й окремі види синиць.

Улюблений птах – хижий сокіл сапсан. Сила, грація, могутність. Може летіти зі швидкістю до 300 кілометрів на годину, як машина на перегонах. Його часто зображували на князівських гербах. Князі любили соколине полювання.

Популяція сапсанів зменшилась. У середині ХХ століття поля почали обробляти пестицидами. Одразу шкоди видно не було. А потім з'ясували, що речовина накопичується в рослинах. Звідти переходить до комах, якими харчуються дрібні птахи. В їхньому тілі пестициду накопичувалося ще більше. Весь негатив проявлявся в хижих птахів, які з'їдали комахоїдних. Шкаралупа яєць стала тонкою, й сапсани не могли виводити потомство. Сідали на яйця – й давили їх. Зараз сапсани занесені в Червону книгу. Мені щастило бачити їх на прольоті.

Люблю спів вивільги та кропив'янки чорноголової. Перша видає звуки, що нагадують мелодію флейти. В Україну вона прилітає однією з останніх – наприкінці весни – на початку літа. Пісні кропив'янки гучні, мелодійні. Є птахи, які співають схоже, але значно тихіше.

Навесні розмаїття пташиних голосів вражає. Кожен співає один поперед одного. Так приваблює самку і дає знак суперникам, що територія зайнята. В кожного птаха є свої сигнали. Я розрізняю тривогу та позивки, коли прикликають одне одного.

У світі налічують дев'ять-десять тисяч видів птахів. У Європі водяться близько 700. В Україні – від 400 до 500. Із них на заході трапляються 300. Цих птахів розрізняю за звуком. За зовнішністю впізнаю значно більше.

Є птахи, які прилітають в Україну на зиму: снігурі, шишкарі, омелюхи, чичітки, лапландський подорожник. Дехто зимує в нас не щороку, а з великими інтервалами. У 2008–2009 роках орнітологи виявили, що в Україну з тайги прилетіли горіхівки. Востаннє були тут 100 років тому. Важко пояснити причину. Найімовірніше, через неврожай шишок у тамтешніх лісах.

Під час міграції деякі птахи пролітають тисячі кілометрів безупинно. Кулики грицики за переліт так виснажуються, що втрачають майже всю м'язову масу.

Допомогти чи врятувати пташку – для мене буденна справа. Бачив, як летіла ластівка, крилом вдарилась об реп'ях і причепилася. Допоміг звільнитися. Бувало, люди просили врятувати лебедя, бо не летить. Та птах не завжди в біді, коли так вважають. Іноді через втручання людини може постраждати більше, ніж якби дали спокій. Якщо лебеді на озері й не летять, значить – вони добре там справляються. Це сильний і потужний птах, може відбити напад лиса. Лебеді агресивні, їх називають білими вовками.

  Сергій Ільїнський (перший ліворуч від найвищої годівнички) разом зі своїми студентами майструє домівки для птахів. Їх розвішують восени в парках Кам’янця-Подільського на Хмельниччині
Сергій Ільїнський (перший ліворуч від найвищої годівнички) разом зі своїми студентами майструє домівки для птахів. Їх розвішують восени в парках Кам’янця-Подільського на Хмельниччині

Не треба забирати додому пташеня, яке випало з гнізда. Воно випало, коли прийшов час. Було велике й не поміщалось у гнізді. Батьки завжди поруч. Доки не стане на крило, його не покинуть.

Часто і з хижими птахами таке стається. Наприклад, з боривітром. Вони живуть у великих містах. Люди підбирають пташенят і починають годувати сирим м'ясом. А їм треба нутрощі курчат. Добрі наміри завдають шкоди природі. Вона самодостатня, там усе добре налагоджено.

Здавна для українців птахи були віщунами весни. Предки мали традиційні цикли свят, які називалися жайворонки, красна гірка, сороки. Потім їх підлаштували під християнську віру. Сороки трансформувались у 40 святих, жайворонки – у Великдень. Випікали булки у формі птахів. Проводили дійства для зустрічі птахів і закликання весни.

Птахи-віщуни – це жайворонок польовий, ластівка. На достаток вказувала зозуля. Півень на обійсті захищав від злих духів і вогню. Вірили, що нечисть зникала з кожним третім його співом. Ще один тотем українців – сокіл. Означає силу та міць. Так досі називають молодих людей, міцних хлопців.

Язичники вірили, що голуб має зв'язок із душами померлих. У християн став символом чистоти та весільних обрядів. Сова також має неоднозначний символізм. Кажуть, означає життя. А наші предки вважали: якщо обійстя облюбували сови, станеться печальна подія. Буває, що пташка вдаряється об вікно. Хтось каже, для господарів це означає погану звістку. Дехто трактує це: до гостей.

Символізм птаха давній. У всіх народів вважався посередником між світом людини і світом богів.

Відколи спостерігаю за птахами, найбільше вразило, що один вид може відбирати корм у іншого. Голуб вхопив шматок булки. А галка його вирвала. В галки забрав грак, у нього – ворона, а потім булка дісталася круку. Цей факт загальновідомий, але справляє враження, коли бачиш у реальності. Може бути й навпаки, один вид прийде на допомогу іншому перед спільною небезпекою. Бачив, як до гнізда кропив'янки лізла білка – хижак, який поїдає яйця і пташенят. На неї накинулися дрозди, синиці й горобці – гуртом відбили напад.

У гнізді пташенята не вилуплюються одночасно. Спочатку одне, потім – друге. Умови можуть скластися по-різному: не вистачатиме корму, температурні перепади. Не всі пташенята виживуть.

Мрію побачити синицю білу, яку називають князьком. Птах надзвичайної краси. Водиться на Поліссі. Але територія, де її можна зустріти, обмежена. Ще хотів би помилуватися розмаїттям птахів на Чорноморському узбережжі.

Зараз ви читаєте новину «До гнізда кропив'янки лізла білка. На неї накинулися дрозди, синиці й горобці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі