"Зорю" можна назвати топовим клубом України. Хоча у "Динамо" й "Шахтаря" – вищий рівень

Проблема українських тренерів – не у кваліфікації, а в тому, що не знають іноземних мов. Тому й не працюють за кордоном, – вважає Юрій Вернидуб

Звання найкращого тренера країни має стати психологічним поштовхом. Стимулом, щоб покращувати свої знання і прогресувати з командою.

Виконувачем обов'язків головного тренера "Зорі" став у травні 2012-го. На цій посаді тебе ретельно перевіряють. Це найвідповідальніший етап кар'єри. Упораєшся – підеш далі, ні – все закінчиться.

Пам'ятаю перший матч як тренера. Грали проти київської "Оболоні" у Донецьку – тоді "Зоря" проводила домашні матчі там, бо в Луганську стадіон реконструювали. Хвилювався страшенно, але тримав усе в собі. Розумів: у рамках тижневого циклу багато чого змінити не зможу. Хіба підкоригувати психологічний стан гравців. У команди було сім поразок поспіль. Ми забили першими, але матч програли. У наступній грі теж поступилися – донецькому "Металургу". Думав, зі мною попрощаються. Але президент клубу Євген Геллер сказав готувати команду далі.
Кожен тренер має бути готовий до провалу. Алекс Ферґюсон очолював "Манчестер Юнайтед" майже 27 років. У нього було вдосталь невдач. Але він умів долати їх.

 

Минулий сезон для "Зорі" закінчився негативно – поступилися "­Дніпру". Не зміг втримати команду на належному рівні. Забракло жорсткості.

"Зорі" не вистачає глибини складу. Це створює проблеми в керуванні командою. Коли починаються невдачі, маю застосувати ротацію, вплинути на футболістів. Але розумію: заміню гравця – впаде якість команди.

"Зорю" можна назвати топовим клубом України. Хоча всі розуміють, що "Динамо" й "Шахтар" – це вищий рівень.
Кілька років тому подобався донецький "Металург" тренера Ніколая Костова і одеський "Чорноморець" Романа Григорчука.
Завдання головного тренера – не лише тренувати команду, а разом із генеральним директором вибудувати клубну вертикаль. Тренер може піти, а структура залишиться. Під неї клуб шукатиме іншого фахівця. Класичний приклад – "Шахтар". Луческу немає, однак на результатах це не позначилося.

Тренер має любити футбол 24 години на добу.

Кожного тижня проводжу три теоретичні заняття по 45 хвилин.
Моя базова тактична схема – 1‑4‑2‑3‑1. Може перетворюватися на 1‑4‑1‑4‑1. Така розстановка дозволяє мати оптимальний баланс – і для атаки, і для оборони.

Кожну команду треба вибудовувати з оборони. Я не прихильник "високого" захисту. Це – занадто великий ризик.

2012 року їздив на стажування до лондонського "Тоттенхема". Команду тоді тренував Андре Віллаш-Боаш. Гравці мали одне заняття на день. Приїхали на базу о десятій ранку, з 15:00 – вільні.

Важливо не кидатися в крайнощі, коли щось іде не так. Довести справу до кінця.

Після програного матчу можу одразу висловити футболістам претензії. А можу мовчки вийти з роздягальні й піти додому. З дружиною про футбол – ні слова. Тільки з собакою. Вона заспокоює. Гуляю з нею і думаю, де недопрацював.
Трапляються матчі, коли розумію: по ходу нічого не зміню. Важливо не показати це команді. У вересні програвали "­Сталі" – 0:2. Але зуміли зіграти – 2:2. Пишаюся цим матчем.

Два роки тому програли "Феєноорду" матч за право вийти до групового турніру Ліги Європи. Поступалися 0:3. Коли забили перший гол у відповідь, повірив: гру можна врятувати. Настав момент, який мав обернути на свою користь. Покликав капітана: потрібен другий гол – вони "смикнуться". Ми забили другий, третій. Нічия нас влаштовувала. Але пропустили вирішальний м'яч на 94-й хвилині. Це була футбольна трагедія.

Усі казали: коли голландці забили четвертий гол, помилився Малиновський – захотів зберегти м'яч. Але Руслан такий футболіст, який не битиме абикуди. По-друге, він же не у свої ворота забив. Там футболіст суперника ще двох наших обіграв.

Має бути талан. Але якщо покладаєшся тільки на нього – який сенс тренуватися, вивчати суперника, вибирати тактику?

У цьогорічному розіграші Ліги Європи могли зіграти краще. Прикро, що втратили перемогу на 96-й хвилині у домашньому поєдинку з "Фенербахче". Якби на старті взяли три очки, ситуація розвивалася б інакше.

Перед зустрічами з "Манчестер Юнайтед" дивився їхні чотири матчі. Два останні та два довільні. Вразили Ібрагімович, Руні й Погба. У шведа м'яч відібрати практично неможливо. Якщо він у Златана, той розвернувся і йде до наших воріт, то важливо максимально зблизитися й не дати зробити передачу на хід комусь із партнерів.

 

Проблема наших тренерів не у кваліфікації, а в тому, що не знають іноземних мов. Тому і не працюють за кордоном. Мене це теж стосується.

У чемпіонаті України є три арбітри, з якими не хотів би перетинатися. А найкращим серед наших вважаю Анатолія Абдулу.

Мірча Луческу перед матчами чемпіонату України тиснув на суддів. Не для того, щоб підігрували "Шахтареві". А щоб не приймали рішень проти команди у неоднозначних ситуаціях. Мені так робити не хочеться.

Нинішній формат чемпіонату – оптимальний. Треба дограти сезон і вирішувати, як рухатися далі. Побачити, скільки команд залишиться. Скептичний щодо того, що буде якісне поповнення з першої ліги. Там лідирує "Іллічівець". Припустимо, він вийде до прем'єр-ліги. Багато команд захочуть летіти до Маріуполя?

Заборгованість перед футболістами "Зорі" – два місяці. Не критично. Головне – ніхто з гравців публічно не піднімає питання виплат.

Пишаюся роботою з Олександром Караваєвим, Максимом Малишевим і Русланом Малиновським. Шкодую, що не зміг розкрити потенціал центрального захисника Євгена Ткачука.

Збірна України під керівництвом Андрія Шевченка обнадіює. Тренер робить різкі, ризиковані, однак виправдані кроки. Залучає молодих, хоче грати в цікавий футбол. Ми зідзвонюємося. З попередниками такого контакту не було.

×