"Влада називає себе миролюбцями, а насправді вони – боягузи"

2

Країна давно переросла своїх лідерів, вважає журналіст Віктор Мороз

Як працює нова влада? Які кроки зроблені правильно, а де бачимо провали?

– Нова влада показала, що в ній немає людей, здатних приймати рішення. Україна досі ментально не готова до постановки і виконання стратегічних завдань. Немає культури їх вироблення. Це склалося історично. Ми були шматком монстра під назвою СРСР. Рішення продукували в Білокам'яній.

Минуло майже 23 роки з проголошення незалежності. Виросли ті, хто формувалися за іншої реальності.

– Такі люди є. Але соціальні ліфти ще не витягли їх на поверхню. Досі маємо бізнесову еліту, яка заробляє гроші за допомогою влади. Тому в нас і партії – це бізнес-структури, холдинги. А політична еліта розвивається паралельно. Вона сьогодні сидить у громадянському суспільстві.

Чому Майдан не дав їй прорватися нагору?

– Могла пробити дорогу і вийти. Але не зуміла. Натомість на гребінь знову винесло піну. Образи не змінюються, еліта та сама. Юлія Тимошенко вже всім пече. Зрозуміло, що пора на відпочинок. А вона продовжує розказувати байки. Добре, хай Тимошенко й інші ідуть у президенти, але покажіть прайс своїх реформ – скільки що коштуватиме, терміни виконання та команду.

Тимошенко оголосила війну олігархам.

– Це – слова. Хоча війна з олігархами конче потрібна Україні. Доки не знищимо їх, країна не рухатиметься вперед.

Як "знищити" олігархів?

– Є світовий досвід. Наприклад, у середині 1980-х британський прем'єр Марґарет Тетчер провела приватизацію інфраструктурних галузей – каналізація, вода, електрика. Віддала державну власність ефективному власнику, аби реконструював її. Однак не спрацювало. Тому лейбористи на чолі з Тоні Блером запропонували провести ревізію приватизації. Тобто переглянути умови, на яких підприємства перейшли під контроль нинішніх власників. 1997 року Велика Британія прийняла одноразовий "податок на вітер". Багатії поділилися з народом – заплатили добрячу копійку. У нас, за попередніми підрахунка­ми економістів, зараз так само за кілька місяців можна отримати близько 20 мільярдів доларів із великих підприємств.

Олігархи на це підуть?

– Їх не питатимуть. Олігархи ж сплачують мізерну ренту за використання копалин. Уже й метал не хочуть робити у своїх мартенах ХІХ століття, бо енергії використовують у п'ять-шість разів більше. Тому тупо продають руду. Модернізацією не займаються. Якщо у країнах Східної Європи робітникам платять із кожної одиниці собівартості 30–50 відсотків, то у нас – 3–5. Звідти й мільярди.

Для проведення реформ потрібна довіра між владою і громадянами. Зараз це є?

– Філософ Фукуяма справедливо говорив, що дуже успішно підуть реформи, якщо в суспільстві буде довіра між усіма.

2001 року розмовляв із Тимошенко, коли вона тільки вийшла з тюрми. Спитала: як бачите розвиток моєї політичної сили? Тоді рівень недовіри до неї був понад 60 відсотків. Приклеївся ярлик злодійки. Я говорив: щирості не вистачає. Пропонував вийти до людей і сказати: "Я робила неправильно. Але тоді були такі умови для всіх. По-іншому не могла. Тепер поставила крапку і каюся". На другу розмову написав для неї заяву. Після цього мене не запрошували.

Наші політики не готові чесно говорити з людьми?

– На жаль. Візьмімо нову владу. Під час Майдану в найкращому випадку вони приходили виступити на сцену. Стояли на барикадах? Раз Кличко пішов і був облитий піною з вогнегасника. Завдяки Майдану все ж отримали владу. Але не можуть нічого вирішити, бо олігархи все купують. Тільки ступили крок – Ахметов відразу їм показав на місце. Він розуміє: як тільки Україна піде до Європи, буде змушена приймати нове законодавство. Його статок порахують, і доведеться платити. За діями Ахметова на Сході може стояти ще й колишній президент. Він утік до Росії, й не виключено, що вивіз туди весь компромат на Ахметова. Янукович здав його.

Який зараз найвигідніший для Ахметова варіант розвитку подій?

– Він його вже пройшов. Це було за президентства Віктора Федоровича. Брав усе, що погано лежало. Тепер такої шари не буде. Час олігархів минає. Однак вони можуть законсервувати ситуацію. Вставлятимуть палки в колеса новій владі. Тому, щоб хоч трохи модернізувати країну, треба негайно порішати з олігархами.

Як втримати Схід і Південь?

– Є універсальний засіб управління країною – за допомогою батога та пряника.

Що у нас пряник, а що – батіг?

– Пряник – реформи. Їх треба пояснити: якщо зараз роблю вам погано, то завтра буде краще. Але й показати батога: хто не хоче жити за правилами, для нього є закон.

Чи втримає влада Донецьк, Луганськ, Харків?

– Треба було відразу закрити кордон із Росією. Знайти лідерів сепаратистів. Посадити. Потім випустити, але виписати штраф у десятки тисяч гривень. Більше не полізуть.

Паралельно потрібно говорити з людьми. Яценюк повинен не вилазити з телеекранів і розказувати: "Ми давали стільки-то грошей, за них можна було ваші шахти зробити найкращими. Де ці кошти? Виявляється, вас обікрали. В області сидять двоє-троє людей, які це використовують". Треба розкласти по поличках, бо люди цього не знають. Це повинні повторювати всі члени уряду – від Денісової до Яреми. Сьогодні інформаційна безпека, мабуть, найважливіша.

Прем'єр-міністр Яценюк розуміє, які зараз потрібні реформи?

– Уряд намагається щось робити по поточних питаннях – латають дірки. Але не мислить на крок уперед – як, за рахунок чого розвивати економіку. Яценюк хворий тим, що не має сміливості. Масштабів постановки завдань – теж. Це є в Тимошенко, але у неї відсутня стратегія.

За останніми опитуваннями, 68 відсотків українців вважають, що реформою номер один має бути боротьба з корупцією. Як поламати їй хребет?

– В уряді знають: щороку на митниці, держзакупівлях, несплаті податків втрачаємо близько 100 мільярдів доларів. Гроші осідають в офшорах. Нова влада приймала поправки до бюджету. На це чомусь сил не вистачило. Розраховує скористатися?

До якого мінімуму можна звести розкрадання?

– Треба законодавчо перекрити можливості – й одразу крастимуть удвічі менше.

Чому багато років обираємо політиків без програми реформ?

– Я дивився програми кандидатів у президенти. Всі хороші і схожі. Про боротьбу з олігархами сказано так, що ті можуть спати спокійно. Включаючи найрадикальніших кандидатів – Тягнибока і Яроша. В жодного немає реальної програми реформ зі строками виконання, обумовленими фінансами, людськими ресурсами. Набридли заяви і розмазування сопель по тарілці. Вже наїлися. Треба конкретно мислити й говорити. Але насамперед президент повинен стояти на чолі війська, силового блоку, займатися зовнішніми справами, підтримувати міжнародний імідж країни. Реформи має проводити уряд.

Чому претензії до Тимошенко? Бо її люди прийшли до влади. Скажи, що не згодна з їхніми діями. Але вона говорить, що все гаразд.

Тимошенко двічі очолювала уряд, має досвідчену команду. Чому припускаються таких помилок?

– Юлія Володимирівна набрала багато мізків, але використовує їх не за призначенням. Колись Дмитро Видрін розказував: "Мене штовхають на штурм електрощитової. Я – здоровий чоловік, але ж прийшов у парламент не для цього".

У чому головна помилка виконувача обов'язків президента Турчинова та нової влади?

– Не змогли правильно розставити кадри. Це – хвороба Тимошенко. Вона керується особистими симпатіями. Для неї головне – влада і відданість.

Як зібрати докупи силові відомства?

– Вони слабо використовують, досвід колишніх працівників. Зокрема екс-глав СБУ Ігоря Смешка та Євгена Марчука, старі кадри зі Збройних сил. Цих людей запрошують на телеефіри, а в Раді нацбезпеки й оборони засідають любителі. Зараз безпека – питання номер один. А відповідального керівника країни немає. Турчинов – боягуз. Вони називають себе миролюбцями, але насправді – боягузи.

Україна давно переросла своїх лідерів. Майдан показав: загальний рівень країни значно вищий, ніж в еліти. Біда суспільства в тому, що воно не може сформулювати своїм керівникам конкретне завдання.

Яким мав би бути новий проект "Україна"?

– За часів Фрнко, який був свідомий національних потреб, Іспанія почала підніматися з колін. Зібрав групу радників, серед яких був економіст. Фрнко запропонував демократію. Економіст відповів: "Доки в країні не буде заробітна плата 2 тисячі доларів на місяць на кожну людину, демократії не бачити. Бо її куплять олігархи чи військові". Нам також треба зміцнити економіку. По-друге, ухвалити закон, який регулюватиме справедливу оплату праці. По-третє, потрібно "помилувати" капітали, що за кордоном. Президент Франції Шарль де Ґолль свого часу сказав багатіям: "Повертайте виведені гроші. Заплатите певний відсоток. Ми скажемо, куди направити кошти, і за це на два роки звільнимо вас від податків". Вони все повернули. У Франції річний приріст валового внутрішнього продукту сягнув 10–12 відсотків. Україні треба зробити так само. Але для цього необхідна могутня політична воля.

Ми спроможні на ривок?

– Треба привести законодавство до європейських норм. Європейці, як жандарми, стануть над Порошенком, Тимошенко, Яценюком і казатимуть, що потрібно робити. Це пройшли всі країни Східної та Центральної Європи. Я спілкувався з депутатами польського сейму. Вони розповідали: "Ми приймали закони, не знаючи, що там, але авторитетні лідери говорили, що це треба". Тому в них важкий період був півтора-два роки. Ми б теж так могли. А зараз одна з потенційно найбагатших країн Європи плентається за Молдовою.

×