"Порошенко хоче зберегти хороших олігархів і позбутися – поганих"

ЗАРПЛАТА ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ МАЄ ПОЧИНАТИСЯ ВІД 12 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, – КАЖЕ ЖУРНАЛІСТ ЮРІЙ БУТУСОВ

Яким був для України 2015 рік?

– Позитивним. Насамперед тому, що ми почали формувати політичну націю.

А ключовою подією минулого року стали вибори до місцевих рад. Була безпрецедентна конкурентність і прозорість. Зокрема тому, що мерів у містах із 90 тисячами жителів і більше обирали в два тури. Це змінило ситуацію на місцях. У Миколаєві, Кривому Розі політичні сили об'єднувалися навколо демократичного кандидата, що вийшов у другий тур. Деякі результати стали повною несподіванкою. А чимало де суперники тиснули один одному руку, бо боротьба була чесною.

Сенсаційно ситуація розвивалася в Миколаєві. У першому турі патріотичний кандидат набрав 10 відсотків, а через три тижні він мав більше половини і став міським головою (Олександр Сенкевич від "Самопомочі" отримав 54,9% голосів виборців, а кандидат від "Опозиційного блоку" Ігор Дятлов – 43,28%. – "Країна"). Представники громадянського суспільства вперше пішли в структури влади. Україна здійснила ривок у демократичному розвитку.

Слідом за суспільством чи хочуть змін олігархи?

– Вони владу не вершать. Якщо їхні представники не зможуть заходити в приміщення Кабміну, Адміністрації президента, Служби безпеки, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, то олігархи як клас зникнуть. Ким вони будуть? Багатими людьми, які у звичному порядку подаватимуть скарги, судитимуться.

Коли Порошенко говорить про олігархів, боротьбу з корупцією – це винятково політтехнологічний витвір. У президента є всі можливості, щоб вони швидко зникли. Він керує правоохоронними органами – то хай заведуть на них справи. От відкрили справу Корбана (бізнесмен, голова партії "Укроп". – "Країна"). А набагато ефективніше вчинити так щодо олігарха Коломойського або щодо Лазорка, який безпосередньо керував Укртранснафтою. Треба бити по перших фігурах, по тих, хто ухвалює рішення і є головним вигодоотримувачем. А не по їх оточенню.

Людина, щодо якої відкрита справа, не зможе ходити владними кабінетами. Крім того, поставте її телефони на прослуховування. Кількість перемовин із нею знизиться в рази. І олігархи зникнуть. Але проблема в тому, що Порошенко хоче зберегти хороших олігархів і позбутися – поганих.

 

Як змусити владу працювати на суспільство?

– Люди мають самоорганізовуватись. От Майдан був формою солідарності і взаємодопомоги. Тепер у мислячому океані слід виокремлювати тих, у кого присутні лідерські якості – творців змін. При кожному відомстві створювати різні форуми. Приміром, збирати підприємців по податковій темі. Втягувати їх у процес. І держава рухатиметься швидше, бо буде готовий кадровий резерв.

Торік створили кілька антикорупційних інституцій. 2016-го вони мають арештовувати не лише неугодних, а й своїх. Це можливо?

– Вони будуть ефективні настільки, наскільки суспільство вимагатиме змін від влади. Слово корупція має стати клеймом. І ситуація змінюється, подекуди докорінно. Зникли схеми, про які я писав роками. Наприклад, ЄДАПС (створений 2004-го консорціум вироб­ляв ідентифікаційні документи. Його пов'язують із колишнім генералом міліції і народним депутатом від Партії регіонів Василем Грицаком. – "Країна"). Та система виникла за Кучми й існувала при всіх президентах, усіх міністрах внутрішніх справ. Нині її немає. Зникла миттєво. Ми навіть не помітили. А ця афера викачувала з держави щонайменше мільярд гривень щороку.

За Януковича був "смотрящий", який мав під собою митницю, контрабанду. Нині система поборів зверху зникла. Звісно, контрабанда існує досі, але вже не є централізованою схемою.

Рейдерські захоплення до 2014 року ­траплялися щотижня. Зараз такого немає.

А що збудували нове?

– Тут – проблеми, бо ніколи цього не робили. Громадянське суспільство має тиснути на владу, формувати порядок денний або впливати на нього. Тоді рух буде помітніший. Бо наші реформатори говорять: "Хочеш щось змінити – іди до нас у владу на 2 ­тисячі гривень зар­плати". Це хибне гасло. По-перше, ніхто з них не живе на 2 тисячі. По-друге, це сором для влади. Вона повинна бути престижним місцем роботи, а на посади чиновників має бути черга.

Фінансувати звідки?

– Скоротити функції влади й кількість чиновників – утричі. Зекономлене додати до зарплати тих, хто залишиться. Ми ж витрачаємо величезні кошти не лише на платню чиновників, а й на утримання будинків, де вони сидять, на комуналку. Після скорочень їм знадобиться значно менше приміщень.

Зарплата держслужбовця, який приймає рішення, має починатися від 12–15 тисяч гривень. У поліції, антикорупційній прокуратурі керівники отримують близько 70 тисяч. Є навіть 90. І це правильно. На такі гроші можна найняти найкращих професіоналів. Знайти їх можна у громадянському суспільстві.

Такий перелом відбудеться 2016 року?

– Думаю, ні. Приміром, у МВС атестацію не проходять більшість керівників. Погано здають інтелектуальні тести, неправильно розуміють, що таке лідерство, повага до громадянина.

Як змусити президента реформувати суддівську і прокурорську сфери?

– Порошенко як бізнесмен із 1990-х покладається на прості рішення і вважає, що не варто збурювати ситуацію. Думаю, він подивиться на реформи МВС, на їх резонанс у суспільстві й діятиме після того.

Повна системна кадрова реформа – це великий ризик для політиків. У структурах Міністерства внутрішніх справ працюють близько 150 тисяч людей. ­Переатестацію не пройдуть 30–40 відсотків. У декого з них бали нескладного інтелектуального тесту – нижче середнього. Де вони працюватимуть, якщо їм важко викласти думку, порозумітися з іншими? Ще нема жодного наказу на звільнення. А вони будуть. І це вдарить по рейтингу влади, бо одразу десятки тисяч людей втратять роботу. У кожного з них є родина.

Тому глава держави зволікає зі змінами?

– Порошенко керує зовнішньою політикою, Міністерством оборони, Генеральним штабом, Службою безпеки, Генпрокуратурою. Під Адміністрацією президента – вертикаль обласних і районних адміністрацій. У глави держави є ще Національний банк, він – неформальний керівник найчисельнішої фракції парламенту, яка має найбільше міністрів в уряді. А ще ж є партія президента. Він думає про свій рейтинг, про чергові вибори. Це – занадто багато для однієї людини.

Нехай поділиться повноваженнями з урядом, Верховною Радою.

– Він мав би це зробити, але вважає, що сам упорається з усім оцим – краще. Хоча через перевантаженість у нього відсутнє уявлення, що робити в кожній підпорядкованій йому сфері.

У Порошенка аналогове мислення. Йому потрібно побачити якусь працюючу модель і повірити в неї. От нам потрібна військова реформа, а її нема. Держава почала витрачати на армію в кілька разів більше грошей, краще стали забезпечувати солдат, виготовляємо зброю. Це добре, але це – не реформа. Ми в ту саму хаотичну систему закачуємо значно більше коштів.

Реформа – це інші завдання, визначення термінів, коли можна побачити, що змінилося. Наприклад, у Міноборони й Генштабу нема базових документів ­оборонного планування. Хоча вони передбачені ще від 15 жовтня 2014 року. Тобто ми фінансуємо не програми, а статті в бюджеті. І президент цей підхід зберігає. А другою рукою найняв американську компанію "Рент", яка за рік підготувала системні реформи Міністерства оборони й Генерального штабу.

Коли їх впровадять?

– Ці реформи були погоджені й відпрацьовані ще у вересні, але не запущені. Бо там є забавна феодальна штучка. ­Одним із перших пунктів вказано: Генштаб має підпорядковуватися не ­президенту безпосередньо, а міністру оборони. А той повинен бути не військовою персоною, а цивільною. Зараз глава держави призначає міністра оборони за згодою парламенту, а начальника Генштабу – особисто. Зрозуміло, що поступатись такими повноваженнями Петро Олексійович не хоче. Як тільки прочитав це, сказав: "Стоп, беремо паузу". 8 грудня прилетів віце-­президент США Байден і запитує: "Де ваша ­військова реформа?" Після цього з'яви­лося розпорядження – готувати ­стратегію до запуску. Є сподівання, що ближче до середини року її почнуть втілювати.

Президент добуде до кінця свій термін?

– Так. Порошенко – гнучкий політик, зможе підлаштовуватися під будь-який серйозний виклик. Приміром, він привітав Антикорупційний форум 23 грудня торік, хоча сам – частина системи корупції. Однак думає, що люди цього не розуміють. І якщо весь свій негатив перекине на уряд, то залишиться чистий. Але це не так. ­Прориву в боротьбі з корупцією немає через пасивність насамперед Генеральної прокуратури, Служби безпеки. А вони прямо підпорядковані главі держави.

×