пʼятниця, 12 лютого 2010 17:38

Мовою бо рахували лише до трьох

Автор: малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

На Андаманських островах в Індійському океані 26 січня померла 85-річна Боа. Вона була останнім носієм мови бо, яка існувала 70 тисяч років. Місцеві антропологи кажуть, що раніше на бо можна було рахувати лише до трьох. Решту числівників у ХХ ст. запозичили з гінді. У санскриті, який розвивався паралельно з мовою бо в сусідній Індії, є слова для позначення чисел до 10 у 50-му ступені.

Деяким народам світу для обчислення вистачає і двох слів. У мові народу піраха, який живе у Бразилії, узагалі нема числівників. Піраха послуговуються лише словами, які означають "декілька" - це від одного до п"яти та "багато" - більш ніж п"ять.

Мовою багатьох папуасів Нової Гвінеї один - "урапун", два - "окоза". Число три звучить "окоза-урапун", чотири - "окоза-окоза", шість - "окоза-окоза-окоза".


У нівхів, які живуть на острові Сахаліні та в низовині ріки Амур, числівники залежать від форми предметів, які лічать. Одному українському "два" в них відповідають близько 30 різноманітних слів. Є окремі числівники для лічби дрібних круглих предметів, тонких пласких речей, засобів пересування, живих істот і навіть для позначення товщини сала ведмедів та тюленів.


Давні шумери рахували дванадцятками - від кількості суглобів на пальцях однієї руки без великого пальця. Звучали числівники так: "бе" - один, "бе-бе" - два, "пеш" - три, "пеш-бе" - чотири. "Пеш-пеш-пеш-пеш" означало, що всі суглоби пораховано. Із цієї системи постав принцип поділу цілого на 12: кількість місяців у році, кількість годин у половині доби, яка умовно ділиться на день і ніч.


У французькій мові збереглася кельтська традиція рахувати десятками і двадцятками - за кількістю пальців на руках і ногах. Числівник 80 - quatre-vingt - дослівно означає "чотири двадцятки", 90 - "quatre-vingt-dix" - "чотири двадцятки і 10".


У східних слов"ян за часів Київської Русі число "чотиридесят" поступово замінило слово "сорок". Так називали мішок, у який поміщалися чотири десятки шкурок соболя - саме стільки потрібно, щоб пошити одну порядну шубу. Данину князі приймали мішками-сороками. А саме слово пішло від дієслова "съректи", тобто "домовитися".

Зараз ви читаєте новину «Мовою бо рахували лише до трьох». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі