– Жодних односторонніх дій. Не будемо нічого розглядати, доки Росія не звільнить усіх наших громадян. Санкційний режим проти РФ має бути збережений. Говорити про повернення контролю над Донбасом і Кримом. Такою була б сильна позиція України. А з погодженням "формули Штайнмаєра" Росія виглядатиме не агресором, а посередником між Києвом, Донецьком і Луганськом, – каже президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, 56 років.
– Підписані листи не є міжнародно-правовим документом, який зобов'язує Україну щось робити. Аби "формула Штайнмаєра" стала зобов'язувальною, має пройти через парламент. По-друге, Кучма представляє в переговорах не державу Україна, а президента.
Але наш ворог Росія і гібридні друзі Німеччина та Франція розглядають це як зобов'язання України, щоб почати виконувати політичний блок Мінських домовленостей без утілення безпекового. Через непрофесійні дії Офісу президента, бездіяльність міністра закордонних справ за потурання Верховної Ради міжнародно-правове становище України погіршиться. Наших пояснень з огляду на національні інтереси ніхто не слухатиме. Нам нав'язуватимуть інше бачення.
Яких пасток треба уникнути?
– Передусім зараз не потрібно вести мову про відведення наших сил. Практично створюємо коридори для ударів по нас.
Важливо не потрапити в пастку нормандської приманки. Мовляв, зустріч нам потрібна за всяку ціну, там усі питання вирішаться. Може, й так, але не на нашу користь. Україна опиниться між молотом і ковадлом – тиском із боку Росії, Франції та Німеччини. Можуть змусити некомпетентного Зеленського підписати документ, через який потрапимо в ще складніше становище. Нас хочуть змусити в односторонньому порядку виконувати "Мінськ". Фактично "формула Штайнмаєра" є "формулою Путіна". Росіяни поклали на голову німецькому екс-міністру закордонних справ лавровий вінок миротворця. 2008 року план Штайнмаєра закінчився для Грузії російською агресією, а обіцянки відновити територіальну цілісність країни не виконані досі.
Яку альтернативу можемо запропонувати?
– Має бути контрпропозиція. Не можна вести розмови про Мінські домовленості чи будь-що інше без вирішення безпекового блоку. Маємо вимагати звільнення всіх полонених Росією українців і заручників на Донбасі. Це мусить бути передумова для продовження переговорів.
Чому в підписаному Кучмою листі немає нічого про безпеку – коли Росія виведе війська, хто роззброїть бойовиків, хто контролюватиме кордон із РФ?
– 2016-го тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр озвучував такий підхід: Росія не поспішає виконувати Мінські домовленості, то Україні не потрібно чекати. Виконуйте самі. А ми вам допоможемо. За рахунок наших інтересів прагнуть дати привід переглянути санкції проти країни-агресора.
31 грудня спливає термін дії чинного закону про особливості місцевого самоврядування. Президент Володимир Зеленський заявив, що його не продовжать – підготують новий. Його зміст залежатиме від переговорів нормандської четвірки. З чим вийдемо із цих перемовин?
– На переговорах якраз і можуть нав'язувати бачення закону. Зеленського схилятимуть, щоб ЛНР-ДНР сіли за стіл переговорів. Якщо погодимося на "особливий статус", автономію для частини нашої території, тоді інші можуть заговорити: а чим ми гірші? Росія це підігріватиме. Це шлях до федералізації і далі до конфедералізації. Україну хочуть перетворити на failed state, про яку Путін говорить роками. Маємо досвід однієї автономії – Крим. Завершилося окупацією.
Чи може Україна позбутися Мінських угод?
– Де-юре вони вже не чинні. Парламент їх не схвалював. Термін дії завершився 31 грудня 2015 року.
Чи принесе президент Зеленський мир, про який говорить?
– Благими намірами вимощена дорога до пекла. Олігархічні групи написали йому технічне завдання – мир за будь-яку ціну. Боюся, він провісник війни. Зеленський не розуміє ні Росії, ні її політики, ні природи війни на Донбасі. Це не внутрішній конфлікт, як говорить Коломойський. А гібридна війна Росії, щоб зруйнувати Україну зсередини.
Зеленський не налаштований на перемогу. Бо тоді не пропонував би формули типу "надо просто прекратить стрелять". Мав оголосити воєнний стан, принаймні у прифронтовій зоні. Натомість усіх збив на алгоритм умиротворення агресора, заплющуючи очі на сам факт агресії.
Які будуть наслідки для влади, країни?
– Оптимістичний сценарій – що Зеленський одумається. Песимістичний – продовження капітулянтського курсу. Призведе до військової поразки і внутрішнього конфлікту. Бо суспільство не змириться. Бачимо по масових акціях протесту. І це не "продєлки порохоботів", як нашіптують президенту. Сценарій внутрішнього конфлікту відповідає інтересам Путіна. Або ситуація лишатиметься підвішеною. Враховуючи, що дії нової влади у внутрішній політиці, економіці створюють більше хаосу, ніж порядку, Захід може махнути на Україну рукою. Що теж на руку Росії.
2 
35413
Коментарі
2