"Ми отримали ворога на все життя"

 

ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА ВИГРАТИ ВІЙНУ БЕЗ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ

Росія ввела на Донбас близько двох тисяч своїх військових, за даними Ради нацбезпеки й оборони України. "Зелені чоловічки" зайняли Новоазовськ, зайшли в Донецьк, захопили аеропорт у Луганську. При виході з "іловайського котла" розстріляли й полонили сотні бійців українських добровольчих батальйонів.

Тим часом президент Петро Порошенко на саміті ЄС у Брюсселі 30 серпня вкотре заявив про готовність до переговорів щодо ситуації на Донбасі. Наступного дня заступник глави Адміністрації президента Валерій Чалий сказав: час для запровадження воєнного стану не настав. Необхідно використати всі можливі дипломатичні важелі впливу для врегулювання ситуації.

ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА ВИГРАТИ ВІЙНУ НА ДОНБАСІ БЕЗ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ?

Дмитро ТИМЧУК, 42 роки, воєнний експерт:

– ВОЄННИЙ СТАН ПЕРЕДБАЧАЄ, ЩО В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА. Де-факто – це так, а де-юре: хто ворог? Москва нав'язує світові думку, що в Україні – громадянська війна. Путін не визнає, що воює з Україною. Тому, щоб легалізувати воєнний стан, нам треба оголосити війну Росії.

Є лише один обхідний маневр: якщо міжнародні організації визнають, що Росія здійснює агресію проти України. Фактично, Євросоюз це визнав. Але, за міжнародним правом, про це повинні заявити Організація Об'єднаних Націй і Червоний Хрест. ООН самоусувається. Це зрозуміло, бо Росія є членом Ради Безпеки й має право вето. Залишається Червоний Хрест. Ще в липні він констатував: в Україні йде війна, але не уточнив яка – громадянська чи з Москвою.

Якщо оголосимо війну Росії, Путін одразу розпочне повномасштабне й відкрите вторг­нення в Україну. Може бомбардувати Київ та Львів і при цьому казати: Україна першою оголосила війну. По-друге, є серйозна організаційна проблема. Наша армія не готова до режиму воєнного стану. Тоді вся влада переходить військовим на території, де він оголошений. Уявімо, в Краматорську на Донеччині військовий комендант вирішує питання комунального господарства. Також на нього лягає відповідальність розподілу місцевих бюджетів. У нас достатньо військових фахівців здатних справлятися з такими завданнями? Думаю, ні.

Ігор ЛОСЄВ, 59 років, філософ:

– НЕ МОЖНА ВИГРАТИ ВІЙНУ, НЕ ВИЗНАЮЧИ ЇЇ. Юридично ж в Україні жодної війни немає. Відповідно, нікого не можна судити за законами воєнного часу. Волання Порошенка й Клімкіна (міністр закордонних справ. – "Країна") на міжнародній арені нічого не варті, якщо офіційно в нас нічого не відбувається. Київ навіть дипломатичних відносин з країною-агресором не розриває.

Перемовини – недієві. Президент досі не розуміє, що Росія сприймає тільки силу. Захід теж цього не бачить. Доки Україна не дала в пику агресору, ніхто нам не допомагатиме. Лише шалений збройний опір може зупинити ворога.

З оголошенням воєнного стану перебудується вся система державного устрою. Запровадять пряме президентське правління. Тобто головнокомандувач відповідальність за всі важливі рішення візьме на себе. Країна стане єдиним військовим табором. От тоді можна буде звертатися до світу й очікувати на матеріальну й технічну підтримку. А зараз там події в Україні розглядають як внутрішній конфлікт, а не збройну агресію Росії.

Без воєнного стану маємо повний хаос на фронті. Те саме – в Генеральному штабі й Міністерстві оборони. Національна гвардія й добровольчі батальйони воюють самі по собі. Координації та єдиного управління в армії немає. На заводах ­простоюють сотні нових танків – через бюрократів у Міноборони.

За таких умов війна проти російської агресії може перерости в революційну. Тоді народ віддасть владу національно-­патріотичній диктатурі, яка воюватиме й захищатиме країну. Президент має пам'ятати про наслідки зволікання. Запровадження воєнного стану – єдиний можливий варіант заручитися міжнародною підтримкою й захистити Донбас від російських окупантів.

Ігор КОЗІЙ, 49 років, воєнний експерт:

– ПЕРШ НІЖ ОГОЛОШУВАТИ ВОЄННИЙ СТАН, потрібно позбутися в парламенті "п'ятої колони" Кремля. Бо без вирішення внутрішніх загроз та очищення влади про перемогу говорити не доводиться.

Воєнний стан полегшив би життя військовим. Цивільним доведеться змиритися з незручностями і всіляко працювати на перемогу. Про комфортне життя не буде й мови. Доведеться обмежити певні громадянські права і свободи.

З іншого боку, самим оголошенням воєнного стану Росію не переможемо. Знищивши ядерну зброю, ми ліквідували свій основний аргумент захисту. Україна – повністю роззброєна держава. Без членства в НАТО нам буде дуже тяжко.

Маємо зрозуміти: ми отримали ворога на все життя. Доки Путін при владі – іншого стану, ніж воєнний, в Україні не буде. Треба вчитися жити за ізраїльською моделлю, коли і чоловіки, і жінки залучені до військової справи.

×