Проект закону "Про протидію лихослів'ю" внесла до Верховної Ради депутат Ольга Богомолець, 53 роки. Хоче встановити покарання за нецензурну лайку в публічному просторі. Це штраф 680–1700 грн, адміністративний арешт до 15 діб, громадські чи виправні роботи. Уряду пропонується створити перелік слів і виразів, які визначатимуть як нецензурну лайку

"Лайка – це псевдосамозахист і темна частина несвідомого, яка потребує контролю, аби не зруйнувати світу, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. – Відстоювати рідну мову як основу існування країни, боротися за її вживання та поширення, за квоти на радіо і телебаченні і водночас забруднювати її лайкою є зрадою національних інтересів".

Лихослів'я – грубі, недоброзичливі слова і вирази.

Вікіпедія виокремлює шість основних лайливих слів в українській мові. Вони є також у більшості слов'янських мов.

Блядь – повія, розпусна жінка. Імовірно, слово походить від того самого кореня, що і "блуд".

Пизда – жіночий статевий орган. Стародавні слов'яни так називали сідниці. Присутнє в румунській мові.

Їбати – здійснювати статевий акт. Раніше означало "входити", "проникати".

Хуй – чоловічий статевий член. Первісне значення – "колючка", "шило". Від цього ж кореня утворилося слово "кохати".

Хер – вживається як пристойніший замінник слова "хуй". Походить від слов'янської назви літери "Х".

Мудак, мудило – тупа людина.

 

"О поносительных писмах бранных и ругателных словах" – розділ "Артикулу воинского" – статуту, затвердженого російським царем Петром І (1672–1725).

Ідеться, що офіцер, який висловився "поносными" словами про іншого, мусить вибачитися і відбути півроку тюрми. Однак є уточнення: якщо ображений спробує помститися за допомогою зброї, він також буде покараний.

В іншому розділі "О страсе Божии" описане покарання за лайку на адресу церкви: "Кто имени Божию хулению приносит, и оное презирает, и службу Божию поносит, и ругается слову Божию и святым таинствам, а весьма в том он обличен будет, хотя сие в пиянстве или трезвом уме учинится: тогда ему язык роскаленым железом прожжен, и отсечена глава да будет".

– Лайно! Гвардія гине, однак не здається! – начебто вигукнув французький генерал П'єр Камброн (1770–1842) наприкінці битви під Ватерлоо 1815 року. Так відповів на пропозицію противників-англійців здатися. Його полк знищили, а командувача взяли в полон.

Слово merde – "лайно" – у французькій мові вважалося одним із найнепристойніших. Його замовчували. А решта фрази стала крилатою.

1862-го вийшов друком роман Віктора Гюґо (1802–1885) "Знедолені". В описі битви під Ватерлоо він вклав у вуста Камброна саме слово "Лайно!" Так лайка вперше з'явилася в літературному творі.

Повний переклад першої частини роману українською мовою вийшов 1938 року. Слово merde там написане мовою оригіналу, у виносці подано пояснення: "Французька лайка, що буквально означає: кал". У виданні 1985-го епізод битви відсутній.

"Чому прості люди довше, ніж освічені, підтримують запал життєвої пристрасті? Чому їхнє життя спекотніше від нашого? – пише англієць Девід Лоуренс (1885–1930) в одному листі 1928-го. – Значною мірою тому, що вони досі можуть собі дозволити вимовляти слова fuck чи shit без думки, що говорять щось похабне. Коли ви були молоді й закохані, фрази на зразок "Насрати!" або "Сцяти я на тебе хотів!" допомагали вам зберегти тепло в серці".

Того року вийшов друком його роман "Коханець леді Чаттерлей". Влада розпорядилася знищити весь наклад – майже тисячі примірників. Чиновників обурили сексуальні сцени та регулярне вживання слова fuck.

"Твір зображає непристойні дії в непристойних деталях і описує їх непристойною мовою", – йшлося в поясненні.

Відтоді роман перевидавали зі значними купюрами. 1960 року видавництво Penguin Books опублікувало повну версію. Порушили кримінальну справу. Представники видавництва виграли суд. Протягом наступного року продали 3,5 млн екземплярів.

"Сім слів, які ви ніколи не зможете сказати на телебаченні" – монолог американського стендап-коміка Джорджа Карліна (1937–2008). Автор перелічує слова, заборонені для публічного вжитку в США: fuck – статевий акт, cunt – жіночі геніталії, tits – груди, shit – лайно, piss – сеча, cocksucker – той, хто смоктав чоловічий член, motherfucker – той, хто займався сексом із власною матір'ю.

– В англійській мові 400 тисяч слів, і тільки сім із них не можна говорити на телебаченні, – казав Джордж Карлін. – Ось таке співвідношення: 399993 до 7! Мабуть, це дуже погані слова. Жахливі. Раз їх виділили з такої великої групи. Ви ж знаєте ці слова? – а далі перелічував усі сім.

Уперше текст оприлюднили 1972-го на грамплатівці. Наступного року запис без правок і скорочень вийшов в ефірі радіостанції WBAI. Член громадської організації "Моральність у медіа" Джон Дуґлас звернувся зі скаргою до Федеральної комісії зв'язку. Заявив, що слухав радіо в автомобілі зі своїм 15-річним сином.

Ця справа спровокувала тривалу судову тяганину. Верховний суд США прийняв рішення: непристойний матеріал може виходити в ефір тільки між 22:00 і 6:00.

1109 слів англійською і 586 слів мовою урду заборонили вживати в sms-повідомленнях громадянам Пакистану. Відповідні списки департамент захисту прав споживачів країни розіслав мобільним операторами наприкінці 2011 року. Там було кілька сотень похідних від fuck і більш як 50 – від ass. Також у список потрапили цілком пристойні слова, що можуть вживатися в сексуальному контексті: tongue – язик, deep – глибоко, hard – жорстко.

Операторам дали тиждень, щоб запровадити блокування перелічених слів у переписках. Згодом влада скасувала це розпорядження. Обіцяли з часом скласти коротший список.

Компанія Microsoft заборонила вживати лайливі слова й образливі вирази користувачам програм Skype і Xbox Live у травні торік. Порушникам можуть закрити доступ до контенту. Переліку небажаних слів не подали.

"З розвитком техніки комп'ютер ще й по губах почне за таке бити", – коментують новину користувачі сайта Pikabu.

"Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні, – йдеться в публікації журналу "Відрижка", що виходить українською мовою у Польщі. – В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики. Матюки українські – копроректального типу. Вони пов'язані з актом дефекації та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської".

"Словник української лайки" подає онлайн-енциклопедія "Драматика". Там наведено кілька десятків непристойних слів, притаманних нашій мові. Зокрема:

Бздун – той, хто бздить, випускає повітря крізь дупу.

Вайло – неповоротка, незграбна людина; тюхтій.

Дурбелик – дурник.

Лайдак – вбога бездомна людина.

Маскаль – істота на кшталт бабая, тільки набагато гірша.

Шльондра – неохайна жінка, повія.

2 рази зустрічається слово "блядь" у щоденнику художника й поета Тараса Шевченка (1814–1861). Вів записи російською мовою протягом 1857–1858 років у Санкт-Петербурзі.

Уперше – в описі жінки, яку зустрів у церкві: "Лицемерка! Идолопоклонница! И наверное блядь. И она ли одна? Миллионы подобных ей бессмысленных, извращенных идолопоклонниц. Где же христианки? Где христиане? Где бесплотная идея добра и чистоты? Скорее в кабаке, нежели в этих обезображенных животных капищах".

Вдруге – коли згадує про смерть позашлюбного сина оренбурзького генерал-губернатора Олександра Перекресткова. Раніше той зарізав свого денщика, однак уникнув покарання: "Выходит, яблоко недалеко от яблони упало. Мать этого малодушного тигренка, жена какого-то паршивого барона Зальц и купленная блядь растленного сатрапа Перовского, однажды, собираясь к обедне, рассердилась за что-то на горничную да и хватила ее утюгом в голову. Горничную похоронили, и тем дело покончил всемогущий сатрап"

"Лайка і життя в соціумі тісно пов'язані. Люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль і страх та притаманну приматам агресію на лайку. Так можна і висловити почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати. Вживання матюків у спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і емоційний контакт між ними. Викорінювати слід пасивну й активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову – це спілкуватися і творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів", –

Уляна Супрун, 56 років, виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України

×