четвер, 18 квітня 2019 14:18

Країна стійкіша до поляризації суспільства, ніж ми думаємо

– 5,7 мільйона голосів за Володимира Зеленського свідчать, що в цьому виборі збіглися інтереси й потреби різних груп населення, – вважає письменник 40-річний Тарас Антипович. – Є ті, хто піддався певному інфантилізму: перемогти на емоційному піднесенні, на тролінгу політичних еліт. Але це тільки частина виборців Зеленського. Серед них є люди всіх поколінь. Є й ті, хто вимагав змін під час Майдану, але розчарувався.

Чого в суспільних настроях найбільше?

– Це великий жест незадоволення. Протестне голосування. Мовляв, от візьмемо і скинемо всіх, хто був дотепер. Ви не впоралися, крадете, брешете нам. Ідіть геть.

Однак декларація Зеленського про те, що він не співпрацюватиме зі старими елітами, це, м'яко кажучи, утопія. Інших еліт немає. Йому доведеться спілкуватися з цим урядом, із цим парламентом.

Суспільство дістала влада в цьому форматі. І люди готові купувати кота в мішку. Це драма нинішнього моменту. Зеленський – ідеоло­гічно аморфний. Tabula rasa, на якій кожен може намалювати щось своє. Кожен наділяє його тими властивостями, яких потребує. Тому Володимиру й немає сенсу виступати, давати якісь програмні акценти. Йому вигідно, щоб проєвропейська частина виборців вважала його проєвропейцем. А проросійська – своїм. І всі мають надію.

Автор: reuters
  Члени виборчої комісії в райцентрі Рогатин на Івано-Франківщині сортують бюлетені перед підрахунком 31 березня 2019 року. Область – єдина, де в першому турі  Юлія Тимошенко набрала найбільше голосів – 22,5 відсотка. Другим став Петро Порошенко – 21,3 процента
Члени виборчої комісії в райцентрі Рогатин на Івано-Франківщині сортують бюлетені перед підрахунком 31 березня 2019 року. Область – єдина, де в першому турі Юлія Тимошенко набрала найбільше голосів – 22,5 відсотка. Другим став Петро Порошенко – 21,3 процента

Що може зробити Порошенко для перемоги у другому турі?

– У нього значний антирейтинг. Кадрова політика Порошенка й толерування корупції в його оточенні – це те, з чим він прийшов на вибори. І врешті отримав такі іміджеві удари, що не дають змоги серйозно нарощувати рейтинг. Хоча міг би, якби цих чинників не було.

Я належу до гуманітарно чутливих виборців, для яких томос і декомунізація – не порожній звук. Але для багатьох людей ці зміни – не показник, що спонукає довіряти президенту. Вони вважають: гривня обвалилася – значить, на цій владі треба ставити хрест. Продовжують чекати на долар по 8 гривень. І не розуміють, що той курс утримували штучно, а тепер він піднявся на реальну позначку. Люди не мають знань чи інтересу в цьому розібратися. І це не специфіка наших виборців, так в усьому світі.

Усі чекають, що Порошенко відповість різкими кадровими змінами. Продемонструє волю до очищення системи. Без цього йому буде важко ввійти в нову каденцію. Президент мав би запропонувати нову систему координат. Та, можливо, вже надто пізно. Другий тур є голосуванням "проти", а не "за".

Як можна оцінити процеси, що відбуваються в українському суспільстві. Це криза чи дорослішання?

– Це сліпий запит на зміни. Другий термін для президента – це завжди ризик деградації. Пам'ятаю, скандали супроводжували другий захід Леоніда Кучми. Чи Порошенко захоче і чи готовий очистити систему влади?

Інший ризик пов'язаний із Зеленським. Він, очевидно, не готовий до президентства. За п'ять років чуда не станеться, бо система залишається старою. Можна залучити технократів. Але вони все одно повинні протискати реформи через Верховну Раду. У парламентсько-президентській формі правління посада глави держави ослаблена. А люди очікують швидких змін.

Команді нового президента потрібно виграти парламентські вибори, сформувати коаліцію. Тоді – уряд, і аж потім – втілювати плани. Мине купа часу. Соціологи кажуть, медовий місяць нового президента триває від шести до дев'яти місяців. А це якраз проміжок між президентськими й парламентськими виборами. За цей час нова влада може так втратити рейтинг, що заледве сформує свою фракцію. У президента, хоч би хто ним став, не буде великої підтримки в парламенті.

Після першого туру суспільство розділилося на два табори, які ведуть жорсткі суперечки. Чи є в цьому небезпека?

– Відбуваються страшна невротизація і поляризація суспільства. Люди діляться на табори, які одне одного не сприймають. Виборців Порошенка називають порохоботами, які толерують корупцію. Виборців Зеленського вважають недостатньо критично мислячими або ідіотами. Багато емоційних випадів, в яких тоне вся дискусія.

Дебати потрібні, але підготовку до них перетворили на фарс. Це ще більше дезорієнтує. Зеленський уже затролив не те що Порошенка, а й посаду, на яку претендує. Думаю, частина його прихильників зрілого віку відпадуть, коли побачать шоуменський фарс, коли йдеться про серйозні речі.

Щоб виборець свідомо проголосував, йому потрібно розібратися, які погляди несе кандидат, як він вибудовуватиме стосунки зі світом. Ми залежимо від підтримки Заходу, від здатності опиратися Росії. Кандидати повинні дати відповіді на ці питання.

Громадяни зможуть прийняти вибір більшості?

– У нашій країні були періоди поляризації. І ми цей час пережили. Україна вже стійкіша до цих речей, ніж ми думаємо. Головне, щоб кандидат не руйнував інституції держави. Інакше буде важко опиратися окупації та агресії. Для цього потрібен президент, який представлятиме сильну міжнародну політику. Підтримає антиросійську коаліцію, вестиме складні переговори. Від позиції України залежить геополітичний стан Європи.

Що мають зрозуміти українці з досвіду цих виборів?

– Що миттєвих реформ не буде. Особливо – у президента без більшості у Верховній Раді. Нам не треба вестися на популізм, на пропозиції легких рішень.

Зараз ви читаєте новину «Країна стійкіша до поляризації суспільства, ніж ми думаємо». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі