четвер, 14 жовтня 2010 13:30

Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися в попередніх випусках тижневого журналу "Країна"

У мене п'ятеро дітей. Чоловік помер рік тому. Найменшій Ванесочці 4 рочки. Буває, не маю грошей вчасно скинутися на "благодійні внески" в дитсадку. Якось не заплатила 5 гривень за заняття з англійської. Сказала, віддам за кілька днів. Дитину не пустили на урок. Питає мене ввечері: "Мамо, а чого я з дітками не вчила "вот із йо нейм?"

Олена ФЕЩУК, 44 роки, Вінниця


Донечка ходить у старшу групу, там за списком 36 дітей. Я в батьківському комітеті, тому знаю, на що здаємо гроші. Коштів завідувачці не збираємо, хіба що цукерки і квіти на свято занесемо. Є в нас дві сім'ї, які вже третій рік грошей не здають. Навіть на мийні засоби, канцтовари та пісок, хоча всім користуються. І вони небідні. Такі якраз здають без проблем. Ми з них, правда, повних сум не беремо, коли можна.

Тетяна ОМЕЛЯНЧЕНКО, 35 років, Вінниця


Після кризи почала економити на миючих засобах, косметиці. Купляю блиск для губ за 8-11 гривень. Він стоїть на касі в будь-якому магазині косметики. Дорогий пральний порошок беру лише для хороших речей, одну пачку. Для джинсів і білизни - "Макс" за 4,50. Користувалася гелем для душу, але перейшла на мило. Руки змащую звичайним вазеліном або гліцерином.

Ірина, 29 років, Жовква Львівської області


От що криза справді змінила - це відносини між людьми. У нас було 50 тисяч доларів боргу. Втратили бізнес. Розрахуватися, щоб не поставили "на лічильник", допомагали кілька родичів, а всі друзі на джипах зникли. Згодом побачила, що й вони не на джипах їздять - не змогли розрахуватися за них.

Ніла, 54 роки, Київ


Вдома без кінця дивляться програми про кінець світу, який напророкували майя. Після них таке відчуття, що вийду з дому і на голову впаде астероїд. Статтю про те, що майя нічого такого не пророкували, зачитувала родичам уголос - щоб не нагнітали паніки.

Юлія, 34 роки


Так і не зрозуміла, що Андрухович мав на увазі. Відмовився від своєї ідеї, чи досі дотримується її? Сперечалися з донькою - вона теж думає, що без східних зросійщених територій Україна буде кращою. Ця молодь така нетерпляча! Отак узяти й відмовитися від своєї землі, забувши, скільки української крові за неї пролито? Потрібна розумна державна виховна політика, і східні українці згадають, чиїх батьків вони діти. Навіть сьогодні на Сході вистачає патріотів. Їм і так нелегко - то залишити братів у ординському полоні? Маємо нормальне постколоніальне суспільство. Попереду 40 років пустелею, а далі - країна мрій.

Вікторія, Київ


Вікторія Тігіпко каже, що може заплакати від мелодрами, але не плаче через життєві труднощі. А я працюю в міліції, щодня бачу як не трупи, то насильство. Не беру близько до серця, навчилася відгороджуватися. А недавно проплакала мало не до ночі. 6-річний син сказав мені: "Ти погана і я тебе не люблю!" Бо заборонила йому дивитися телевізор після дев'ятої вечора.

Юлія КОЛОМІЄЦЬ, 30 років, Іллінці Вінницької області


Не засуджую жінок, що починають курити після 40. Якщо народила двох дітей,  здоров'я належить уже тільки тобі.

Анна Василівна, 74 роки, Вінниця


Почала курити у 25. У житі сталося таке, що навіть заспокійливі не діяли. Палила п'ять місяців. Потім кинула. Тепер час від часу купляю поштучно. Особливо смакує зранку, коли дивишся у вікно, як прокидається світ.

Соломія, 27 років, Львів


Думала, ми геть із чоловіком бідні, бо не можемо купити пральну машинку. Прочитала, що продавщиця не може купити собі чобітки - і заспокоїлася. Захоплююся людьми, які дають собі раду з такими зарплатами.

Ірина, 32 роки, м. Стрий Львівської області

Зараз ви читаєте новину «Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися в попередніх випусках тижневого журналу "Країна"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі