"Ціллю російських ракетних ударів є не підстанції, а душі та мізки"

Україна не здасться на милість терориста, хоч би що там собі думали поборники "мирного врегулювання конфлікту"

Війна спричинила появу сталих мовних висловів та визначень, які мали б описати те, що насправді відбувається в Україні. Одним із цих понять стало слово "блекаут", яким позначається стан української енергетики. Постійні вимкнення світла по всій країні; лікарні, в яких операції проводяться з допомогою освітлення від генераторів або навіть ліхтариків, – все це жахлива реальність. Але чи справді це блекаут?

 

Блекаут – Вlackout – запозичений з англійської мови термін для визначення ситуації, коли відбувається повне припинення подання електроенергії. Зазвичай його застосовують, коли подання світла не вдається поновити від кількох днів до кількох тижнів. Тобто справжній "світлоаут" ми пережили тільки раз, наприкінці листопада, коли внаслідок масованого ракетного удару по Києву разом з електрикою зникли опалення та зв'язок. Не знаю, хто як, а я тоді найбільше хвилювалася через повідомлення про повітряні тривоги, яких боялася не почути через можливе вимкнення засобів сповіщення. Тож перша порада: встановіть на свій телефон додаток, через який ви зможете слухати радіо, навіть перебуваючи без доступу до інтернету. Повірте, голос з-поза меж вашої персональної техногенної самотності не лише інформує, а й заспокоює.

Тривожна валізка знов у тренді. Якщо раніше вона була евакуаційна, то тепер у неї додають усе, що допоможе пережити тривалі вимкнення електроенергії, води і зв'язку. Ідеться про портативні акумулятори, павербанки, ліхтарики та батарейки. Не зайвим буде попіклуватися про достатній, принаймні на кілька тижнів, набір продуктів довгого зберігання, як-от консерви, енергетичні батончики, крекери, сушене м'ясо та інші смачні речі. Не варто забувати про воду, запас якої має бути розрахований не тільки для пиття, а й забезпечувати технічні потреби. Ще однією новацією є туристичні газові плити, окопні свічки, спальні мішки та інше спорядження для "виживальників".

Ті, хто має відповідну фінансову спроможність, купують генератори, акумулятори великої потужності, екокаміни і старлінки. Рішучість українців щодо подолання труднощів вражає. Нещодавно мені трапився допис, в якому автор розмірковував, що загроза блекауту – то наш спільний тиловий фронт. Доки українські вояки борються із загарбником на полі бою, українці в тилу роблять усе можливе й неможливе, щоб не дати ворогу занурити наші домівки в темряву. "Ми й без світла бачимо, що ви пі-пі-пі", – написав у своєму фейсбуку мер Дніпра Борис Філатов, звертаючись до російських шовіністів.

 

До речі, про ворогів. Кремль і не приховує, що плекає надію повністю зруйнувати українську енергетику, тобто зробити життя десятків мільйонів українців нестерпним заради "мирних переговорів". Насправді навіть цей неприкритий шантаж – блеф. Не потрібні Путіну ніякі переговори. Він жадає зачистити територію України від людей. Його мета – тотальна руйнація. Росії потрібно зробити з України приклад для інших держав, які поки що вагаються дати відсіч імперським амбіціям Москви. Мовляв, якщо не хочете змиритися з російським пануванням над собою, то з вашими країнами буде те саме, що й з Україною. Це винищення заради винищення. Саме через те, що зруйнована та випалена "бунтівна провінція" геополітично є вигіднішою для Кремля, ніж країна, що погодилася на капітуляцію. Україна не здасться на милість терориста, хоч би що там собі думали поборники "мирного врегулювання конфлікту".

Тож виживання кожного українця в умовах терористичних ракетних атак стає засобом колективного спротиву намірам загарбника. Найголовніше – пам'ятати, що ціллю російських ракетних ударів є не підстанції, а душі та мізки українців. У протистоянні блекауту кожен виходить зі своїх фінансових можливостей. Але найбільше, що підтримує, – це намір боротися з ворогом та віра в наші Збройні сили. Багато торговельних мереж, громадських просторів і приватних бізнесів запрошує людей у разі зникнення світла та зв'язку завітати до них, щоб зарядити техніку та скористатися супутниковим інтернетом.

Можливо, найпотужніший досвід, який всі ми здобули під час неправедної, нечесної російської навали, – це солідарні громадяни, які допомагають одне одному пережити скруту. Це явище з перших хвилин російського нападу набуло в Україні масового характеру. Тож, коли Папа Римський Франциск закликає українців відповідати на агресію любов'ю, він не такий уже й неправий. Ми відгукуємося на ракетні удари підтримкою одне одного. У протистоянні з ненажерливим злом рятуємося, захищаючи скривджених і допомагаючи їм. Штучно створеній ворогом темряві треба протиставити світло своїх сердець. Сміливість і солідарність – ось український рецепт незламності, який допоможе подолати будь-який блекаут.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×